Робинзон Крузо с раннего детства любил море. В восемнадцать лет, 1 сентября 1651 года, он вопреки воле своих родителей вместе с приятелем отправился на корабле отца последнего из Гулля в Лондон.
В первый же день корабль попадает в бурю. Пока герой мучается от морской болезни, он даёт обещание никогда больше не покидать твёрдой земли, но как только наступает штиль, Робинзон тут же напивается пьяным и забывает про свои клятвы
Робинзон Крузо прячет съестные припасы и вещи в палатке, превращает углубление холма в погреб, две недели занимается тем, что рассортировывает порох по мешочкам и ящичкам и прячет его в расселинах горы.
Робинзон с капитаном пробивает дыру в пиратском баркасе. С корабля на остров пребывает шлюпка с десятью вооружёнными людьми. В начале разбойники решают покинуть остров, но затем возвращаются, чтобы найти пропавших товарищей. Восьмерых из них Пятница вместе с помощником капитана уводят вглубь острова; двоих разоружает Робинзон с командой. Ночью капитан убивает поднявшего бунт боцмана. Пятеро пиратов сдаются.
Капитан корабля запугивает пленных отправкой в Англию. Робинзон как начальник острова предлагает им помилование взамен на помощь в овладении кораблём. Когда последний оказывается в руках капитана, Робинзон чуть не теряет сознание от радости. Он переодевается в приличную одежду и, покидая остров, оставляет на нём самых злостных пиратов. Дома Робинзона встречают сёстры с детьми, которым он и рассказывает свою историю.
КОНЕЦ
У старовину , щоб послухати кобзаря збирадися біль нього і стар і мал.
найди текст и походу записывай!!это же так легко
<span>Маруся - проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не засуджується в думі, хоча вона і «потурчілась, побусурманілась». Навпаки, співак викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї - «наша» , Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум - допомагає їм вирватися з ненависної турецької каторги. Образ Марусі Богуславки - це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти.</span>
...хто сказав, що для друга треба робити тiльки те, що цiкаво?
Ми хочемо від усього серця побажати, щоб свою дружбу ви пронесли через усе життя. Святе це діло — дружба. Найсвятіше і найчистіше почуття в світі. І найчистіше воно в дитинстві. Бережіть його і шануйте! Бо найвірніші, найбільші, найкращі друзі в світі — це друзі дитинства. І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється… і проживе той своє життя без дружби. І буде воно дуже безрадісним, хоч, може, й довгим. І не відчує він себе по—справожньому людиною. Бо найбільше ти Людина, коли щось робиш для друга.
Пам'ятайте про це, хлопці!
На другий день наша дружба з Явою була ще бiльш скрiплена. Так би мовити, кров'ю. Бо дiд Салимон подiлився своїми враженнями про фараонську пiрамiду з нашими батьками. I батьки нашi зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому мiсцю, про яке при дiвчатах не говорять.
Святе це дiло — дружба. Найсвятiше i найчистiше почуття в свiтi. I найчистiше воно в дитинствi. Бережiть його i шануйте! Бо найвiрнiшi, найбiльшi, найкращi друзi в свiтi — це друзi дитинства. I той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гiрко буде. Бо дитинство не повторюється… I проживе той своє життя без дружби. I буде воно дуже безрадiсним, хоч, може, й довгим. I не вiдчус вiн себе по-справокньому людиною. Бо найбiльше ти Людина, коли щось робиш для друга.»