Question

Поможіть скласти хайку

Answer 1

Хокку — поезія згадки, пізнання душевного перевтілення

Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку — неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, — від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ— XІV столітті, відокремившись від танки (п'ятивірша). У перекладі з японської "хокку" означає "початкова фраза". Для цих віршів характерні лаконізм та глибина змісту. Основна тема хокку — нерозривна єдність природи й людини. Японці надзвичайно люблять природу. У них існують навіть обряди милування весняними квітами сакури, осіннім місяцем, раннім снігом.

Перед цією розквітлою сливою,

здається, й бик би замукав

першу пісню весни.

М. Басьо

Пізнаючи природу, людина пізнає себе як частинку Всесвіту. Скільки різноманітних рослин в природі і стільки ж неповторних людей.

Скільки різних трав!

І в кожної — свої квіти.

Оце і є подвиг.

М. Басьо

Не втратити свою індивідуальність у вирі життєвих негод — ось чи не головне завдання людини в цьому світі.

У скількох снігах

залишилися самі собою

соснові гілки!

М. Басьо

Майстри хокку вважали, що у вірші обов'язково повинно бути сабі — прекрасне і пронизливо-сумне почуття самотності, прояви якого японські поети бачили в природі, повсякденному житті, побуті. Тільки на самоті людина може поринути в глибини своєї душі.

Метелик літає.

Одна-однісінька тінь

на всьому полі.

М. Басьо

Людині властиво згадувати своє минуле, переживати знову й знову події, що запали в серце. Найкраща пора життя — молодість, котра виблискує яскравими барвами мрій, сподівань, але вона так швидко минає...

Соловей улітку

в заростях молодого бамбука

оплакує старість свою.

М. Басьо

Відчуваючи свою єдність із природою, японські поети перевтілюються в хмарки, дерева, птахів. Холодно не тільки надворі, а й у душі, якій неспокійно у життєвому морі.

Така холодна вода! —

Ніяк не може заснути

Чайка на хвилях.

М. Басьо

Мудрі хокку навчають нас пильніше вдивлятися в навколишній світ, через нього пізнавати свою душу, відчувати нероздільну єдність з усім живим в природі, любити все, що є в цьому світі, бо навіть найменша комашка чи рослина так само безцінні і важливі, як і людина.