З неба почали падати пухнасті сніжинки, настала зима.
Чорна хмара рясно полила все навкруги дрібним дощем.
Н вісімсот вісімдесґт чотири
- Ох, ну й завірюха! Вітер аж до кісток проймає! - буркотів собі під ніс невдоволений Миколай.
- Ей діду, почекай на мене. Ухх, ну й у вас тут сніги!
- От тобі й на! В самого борода ледь не до землі, а ще мене дідом кличе
- Та ти не зважай на це, старий.- більш примирливо сказав незнайомець, - я Дід Мороз, приїхав погостювати до вас, гостинців привіз, на тутешні звичаї подивитись хочу.
- І кому ж ти ті гостинці дарувать збираєшся? Хіба хтось візьме у тебе подарунки? І взагалі це - моя територія! Що ти тут забув?
- Заспокойся, а то зараз закипиш. Взагаліто я приїхав з миром, та й дарувать подарунків нікому не збираюся.
- А на що ж ти притягнув цілий мішок іграшків?
- Це - мій майбутній прибуток. Тут іграшки можна дорожче продати, ще й гроші зароблю. - потирав руки Дід Мороз.
- Ах ти, самозванець! Як так можна! Це свято створене для того, щоб порадувати діточок, а ти на цьому гроші хочеш заробить
- Діти і так щасливі
Ты можешь вечно на меня смотреть. Я никогда не буду смеяться
Пропоную скласти такий діалог про зиму:
- Привіт, Кирило! Як тобі погода?
- Привіт, Костю! Дуже гарна. В цьому році зима справжня.
- Що ти маєш на увазі?
- Тобто така, якою і має бути: зі снігом, хуртовиною. А ти взагалі любиш зиму?
- Звичайно. Зима - найкращий час для дітей. Можна і в сніжки погратись, і сніговика зліпити. А ти?
- Я також. А ще взимку моє улюблене свято - Різдво. Не хочеш зараз піти зі мной покататись на санчатах?
- З задоволенням!
- Тоді підемо. <span><span>Коментарі </span>Відзначити порушення!</span>0,0
