Мовчазний вечір.(Вечір-підмет,іменник;мовчазний-означення,прикметник)
Вечір (який?) мовчазний.
Речення розповідне,неокличне,просте,односкладне,називне,поширене,повне,неускладнене.
А что именно надо сделать?._.
Мене звати Станіслав(потрібно своє ім'я).
Я живу в селі Залужжя(своє місто чи село).
Я мрію поїхати в Аргентину,або Іспанію.
Станіслав,Залужжя,Аргентина,Іспанія-власні назви.
Звертайся)))
Снєгірьов, Лебедєв, Удаєв, Алексєєв, Тягаєв.
Ашенкін, Лазарев, Упряжева, Якушев, Писарев.
"Не для шапки голова на плечах".
Я обожнюю гуляти в парку недалеко він дому, люблю наодинці дивитися на природу і слухати спів птахів. В такі моменти я відчуваю справжню насолоду!
В той день у мене було багато вільного часу, і я вирішила піти в парк. Зелені листочки вже потроху ставали жовтими, червоними, коричнеими - осінь уже почала їх зафарбовувати. З кущів та дере падало листя. Я дуже люблю осінь, бо коли наступає осінь, все міняється, стає різнокольоровим, строкатим.
З дитячих майданчиків був чутен сміх, наді мною співали пташки, стрибали білки. Але майже всі скамійки були пусті, лиш на деяких сиділи закохані або діти зі своїми батьками. На одній з таких лавок сиділа літня жінка зовсім одна. З нею не було ні дітей, ні онуків. Я підійшла до неї, у нас зав`язалась бесіда. Вона розповіла мені про своє життя, я про своє.
-Коли я була маленька, я з батьками часто ходили у цей парк і милувались пейзажем. Ми годували птахів хлібом, а білок годували горіхами. Зараз вже вони не підїходять до людей так близько. Так, цей парк - чудове місце,-розповідла вона.
Після розмови з цією жінкою, я ще часто ходила до цього парку і розмовляла з нею, бо я відчувала всю її самотність.
