Выбери только то что надо ::::::::
Ім’я: Ду Фу. Друге ім’я — Цзимей, «священномудрий», «шишен» («свя-щенномудрий піїт»).
Роки життя: 712-770 рр.
Місце народження: Хенань.
Родина: батько — провінційний урядовець невисокого рангу.
Заняття: посадовець при дворі, китайський поет епохи Тан.
Основні твори: «Три правителі»,
«Три розлуки», «Вірші в 500 слів про те, що було у мене на душі, коли я зі столиці прямував у Фінсяиь», усього приблизно 1500 віршів.
Ду Фу — онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив із давнього занепалого роду. Поет з’явився на світ у сім’ї незаможного чиновника. Замолоду мандрував, виношував мрію про великий будинок, у якому б знайшли притулок усі бідняки. Ду Фу не вдалося збудувати ані такого великого будинку, ані домівки для своєї родини. Проте він звів храм власної поезії.
Майбутній поет рано втратив батьків, його виховала тітонька Пей. Вона оточила хлопця турботою і любов’ю, дбаючи про нього, як про рідного сина. Свій перший вірш написав у 7 років,
1 його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, щоб, за сімейною традицією, дістати посаду державного службовця, проте службовцем не став. У 20-35 років багато подорожував Китаєм. 741 року прибув до столиці імперії Чан’ань. Там мешкав майже 10 років, мав при дворі незначну посаду. Під час бунту Апь Лушаня втік зі столиці разом із почтом імператора, а його родина залишилась у Чап’ані; поет довго не мав від них жодної звістки. Був ув’язнений бунтівниками та пробув у полоні
2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора, і 757 року він став радником молодого імператора Суцзу-иа і навіть отримав привілей критикувати сина Піднебесної. Але щойно Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув’язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що вій справді вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було виправдано, і імператор навіть пробачив поетову зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте 759 року Ду Фу облишив службу та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Яицзи. Значну' роль у його житті зіграли дружба та співпраця з Лі Бо.
<span>Тема:можжевеловый куст </span>
<span>Осн.мысль:автор увидел во сне можжевеловый куст </span>
<span>Герои:автор,куст </span>
<span>Проблемы:во сне автор увидел можжевеловый куст </span>
<span>Ключевые слова: я ,сон,можжевеловый,куст </span>
<span>Тропы: </span>
<span>1.Эпитеты:металический хруст,золотые небеса,аметистовые ягоды,облетевший мой садик </span>
<span>2.метафоры:отогнув невысокие эти стволы </span>
<span>3.сравнение:чуть живое подобье улыбки твоей </span>
<span>4.олицетворение:облака проплывают </span>
<span>5.повтор:можжевеловый куст(3 раза) </span>
<span>6.синонимы:- </span>
<span>7.омонимы:- </span>
<span>8.антонимы:живой-безжизненный </span>
<span>Звуки:металический хруст,тишина </span>
<span>Цвета:- </span>
<span>размер:анапест </span>
<span>рифма:парная</span>
1.Детские годы Чичикова.
2. Учеба в училище.
3. Служба в казенной палате.
4. Участие в строительной комиссии.
5. Служба на таможне.
1) "...а я люблю, чтоб и чужие меня слушали..." (характеризует как властную женщину)
"...я холопям потакать не намерена. Поди, сударь, и теперь же накажи…" (характеризует как жестокого человека)
"...А ты, скот, подойди поближе..." (характеризует как грубую женщину)
2) "...я опять нажалуюсь матушке, так она тебе изволит дать таску по-вчерашнему..." (характеризует как ябеду)
"...Да отвяжись, матушка, как навязалась..." (характеризует как грубого даже по отношению к близким)
"...Ну, еще слово молви, стара хрычовка! Уж я те отделаю..." (характеризует как грубияна)
"Не хочу учиться, хочу жениться!" (характеризует как неуча и лентяя)
3) "...Читала теперь книжку [...] Французскую. Фенелона, о воспитании девиц..." (характеризует как образованную девушку)
"...Сколько горестей терпела я со дня нашей разлуки! Бессовестные мои свойственники…" (характеризует как терпеливую девушку)
"...Дядюшка! Истинное мое счастье то, что ты у меня есть. Я знаю цену…" (характеризует как умеющую ценить добро)
4) "...Если мое сердце добродетельно..." (характеризует как добродетельного человека)
"...Судья, который, не убояся ни мщения, ни угроз сильного, отдал справедливость беспомощному, в моих глазах герой..." (ценит в людях смелость и справедливость)
Думаю, будет достаточно.
