1)Как попал Гулливер на остров?Он попал туда вовремя кораблекрушения.
2)Где спал Гулливер?На главной площади города.
3)Почему была война между островами?Потому что один остров бил яйца на завтрак с острового конца, а другой с тупого.
4)Кем был Гулливер?Он был врачом.
5)Почему Гулливер не мог доказать свое путешествие на остров?Потому что монетки у него потерялись и карта намокла.
Понравилось,потому что там представлен мальчик,который не смотря на все препятствия боролся за свободу до последнего......
<span> 1) </span><span>Впечатление о Лужине усугубляется при анализе сцены «объяснения» между ними Дуней. Сопоставьте поведение Лужина и Дуни. (Поведение Лужина в этой сцене раскрывает его мелкую, себялюбивую, низкую душу, отсутствие искренности, истинной любви и уважения к своей невесте, способность оскорбить и унизить ее. Докажите текстом. В поведении Дуни - искренность, большое чувство такта, благородство, желание рассудить беспристрастно: «... если брат виноват, то он должен и будет просить у вас прощения», уважение к человеку, которому дано было «великое обещание», чувство собственного достоинства).</span>
2)<span>Лужина раздражал разрыв с Дуней потому, что это разрушало его мечту о существе, которое «будет рабски благодарно ему всю жизнь... а он-то будет безгранично... владычествовать...».</span>
3)
<span><span>Лужин не может смириться с этим и принимает решение, которое могло бы, по его мнению, вернуть Дуню. Как осуществил Лужин свое решение? Сцена с Соней на поминках у Мармеладова.</span>
<span>Лужин для достижения своей эгоистической цели, «для себя одного», готов «переступить все препятствия», живет по принципу «все дозволено». В этом его теория близка с теорией Раскольникова. Единственный бог для Лужина - деньги. Угрызения совести и сострадание незнакомы ему. Видим в нем отсутствие глубоких человеческих чувств, тщеславие, бездушие, граничащее с подлостью. И мы слышим мысли Достоевского о бесчеловечности эгоистического самоутверждения за счет других.</span></span>
1. Жанр: пригодницький роман
2. Адже самим судном керував хлопець, якому було 15.
3. Робінзон слідкував за дикунами кожного разу, як вони припливали на острів, і одного разу йому вдалося врятувати невинну жертву, призначену на смерть. Цей випадок був першим контактом з людьми після довгих років самотності. І завдяки цьому у Робінзона з'явився товариш. Робінзон врятував дикуна від смерті, але дикун врятував Робінзона від самотності. Відтепер можливість спілкуватися зробила життя Робінзона більш повним. На жаль, П'ятниця, як і його вороги, теж був канібалом. Він не бачив поганого у вживанні людського м'яса. П'ятниця дуже здивувався, коли Робінзон поховав мерця-дикуна, вбитого при врятуванні П'ятниці. У його розумінні Робінзон знехтував їжею.
Мине можемо звинувачувати П'ятницю, адже він жив згідно з законами свого суспільства. Ці закони наказували йому полювати на людей з.інших племен, вони не мали у своїй основі людяності. Це були вовчі закони. Дикуни завжди жили, очікуючи раптової смерті від ворога. Вони не намагалися працею здобути собі їжу, вбивство людей було для них нормою.'Таке розуміння життя не могло привести плем'я П'ятниці до розвитку. Вони жили як звірі, навіть гірше, бо звірі не вбивають подібних до себе для їжі, а полюють на інших тварин.