Закінчилась осінь.Випав пухкий сніг.Він вкрив чорну землю пухнастим срібним килимом.Які гарні дерева і кущі в сніговому уборі. В лісі стоїть тиша.Тепер можна ходити на лижах, бігати на ковзанах по свинцевому льоду.Сіється з неба пухнастий сніг. Звірі також не злякались крижаних морозів. Білка в дуплі горішки гризе.Заєць стрибає, гріється.Сердиті морози на озерах мости будують.А рибам під дахом ще тепліше.
1. З багатоголосих ставків, то випливали, то ховалися самотні людолюбні тваринки, які немов знали, що їх таємницю ніхто не дізнається.
Тучі на небі ставали все темніше, І незабаром вибухнув сильний дощ.
<span>Максимка став засинати, ТОМУ останніх слів діда вже не чув.
</span>Сонце піднімалося вище, трава під його променями вже досить висохла.
У горах стояв будинок, дах якого вже неабияк продірявився.
<span>Якщо дочка не дзвонила по тижню, мати мимоволі починала турбуватися.</span>