<span>Завоевание страны ариями и развитие рабства, привело к тому, что в Древней Индии возникло имущественное неравенство, появились богатые (жрецы, вельможи, цари, воины) и бедные (земледельцы, слуги). Жрецы и вельможи, чтобы закрепить такое положение и как-то объяснить простым людям, что такое неравенство справедливо, создали легенду о происхождении человека. Верховный бог Брахма создал людей. Из каждой части тела Брахма создал 4 сословия, то есть 4 группы, на которые были поделены все жители Индии. Индийцы называли эти группы джати, а европейцы - касты. </span>
Міжнародні
відносини на рубежі ХIХ–ХХ століть визначалися наростанням
суперечностей між провідними державами, що завершували поділ світу.
Повсюдно посилювалися націоналістичні настрої. Формулюючи свої інтереси,
правлячі кола кожної з європейських країн прагнули представляти їх як
народні сподівання. Збройні сутички й локальні війни відбувалися майже
безперервно. Усе більш небезпечними ставали конфлікти між великими
державами через гегемонію в Європі, а також переділ колоній і сфер
впливу. Вони стимулювали гонку озброєнь і призвели до Першої світової
війни.
Створення Троїстого блоку
Головною
проблемою європейських держав у їхньому силовому протистоянні були
пошуки союзників для забезпечення політичної рівноваги в Європі. У
першій половині ХIХ століття європейська політика зводилася до створення
коаліцій, що врівноважували міць Франції. Із цією метою, наприклад, у
1815 р., після розгрому Наполеона, Австрія, Великобританія, Пруссія і
Росія спробували забезпечити стабільність шляхом створення
континентальної системи безпеки — Священного союзу. Але до середини ХIХ
століття цей союз розпався через суперечності між його засновниками.
<span>В
останній третині ХIХ століття міжнародна нестабільність посилилася.
Створення Німецької імперії (1871 р.), що продемонструвала свою
могутність перемогою над Францією, істотно змінило ситуацію на
європейському континенті. Надалі зовнішня політика німецького уряду була
спрямована на досягнення домінуючого положення Німеччини в Європі. Щоб
позбавити Францію можливості помститися за свою поразку, німецький
канцлер О. фон Бісмарк спробував знайти надійних союзників. У 1873 р. йому вдалося створити Союз трьох імператорів
— Німеччини, Австро-Угорщині й Росії. Але цей союз виявився не дуже
надійним, оскільки Росія виступила на підтримку Франції. У 1904 р. було підписано англо-французьку угоду про розподіл сфер впливу в Африці. Ця угода одержала назву Антанта
(від франц. «згода»). Вона відкривала можливості для широкого
співробітництва двох країн проти Німеччини (хоча про неї в документі не
було сказано жодного слова). Зростання зовнішньополітичної активності
Німеччини примусило Францію і Великобританію в 1906 р. домовитися про
військове співробітництво.</span>
<span>З
метою остаточного визначення місця Росії в системі європейських союзів
необхідно було врегулювати відносини з партнером Франції —
Великобританією. У 1907 р. після тривалих переговорів
за сприяння Франції вдалося укласти англо-російську угоду про поділ сфер
впливу на Середньому Сході. Ця угода відкрила можливість
співробітництва Росії і Великобританії проти Німеччини. Англо-російська
угода 1907 р. завершила формування нового воєнно-політичного блоку, що
увійшов в історію як Антанта.</span>
<span>Отже,
перегрупування сил у Європі в основному завершилася. Європа остаточно
розкололася на два конфронтуючі між собою військові блоки.</span>
<span>В беседах с разными слоями населения Минин предлагал множество схем получения денег, но царскими официальными историографами зафиксирована только формула "заложить жен и детей", считавшаяся по тем временам наиболее патриотичной и доходчивой.<span>В «Истории России» Сергея Соловьева это описывается так: «Захотим помочь Московскому государству, — сказал, он, призывая нижегородцев жертвовать деньги на ополчение, — так не жалеть нам имения своего, не жалеть ничего, — дворы продавать, жен и детей закладывать».</span></span>
По поводу сравнения 14-16веков наши предки делились на 3 трассы.1)европеоидная,2)монголоидная,3)негроидная трасса европейцы отличались в сравнении тем что они были волосатыми светлыми,и большой объём мозга..
Земские Соборы- высшие сословно-представительные учреждения в России середины XVI - XVII вв. включали членов Боярской думы, Освященного собора (архиепископы, епископы и др. во главе с митрополитом), "Государева двора", выбранных от провинциального дворянства, верхушки горожан, черносошного крестьянства. На Земских соборах рассматривались важнейшие общегосударственные вопросы.ВСловаре.Ру>Исторический словарь
