Военная реформа:
1) проведено укрепление вооруженных сил страны. Ядро армии теперь составляло дворянское ополчение, которое должно было стать опорой власти самодержца;
2) составлено Уложение о службе, согласно которому дворянин мог служить с 15 лет, служба передавалась при этом по наследству;
3) в 1550 г. было создано постоянное стрелецкое войско, которое в конце XVI в. являлось мощной боевой силой Российского государства.
Судебная реформа
В 1550 г. был издан «Судебник» – свод законов, предусматривающих усиление централизованной власти.
Церковная реформа
Перемены, связанные с централизацией государства, отразили решения созванного в 1551 г. по инициативе царя и митрополита Собора русской церкви.
Его назвали Стоглавом, так как его решения были сформулированы в 100 главах.
Стоглавый собор: 1) оформил общерусский список святых;
2) проверил церковные книги;
3) унифицировал богослужение и все церковные обряды.
Реформа центрального и местного управления (губная реформа)
Она была проведена в середине 1550-х гг., в соответствии с ней власть на местах переходила к губным и земским старостам.
В целом реформы Ивана Грозного, проведенные в 1550-е гг., способствовали укреплению процесса централизации Российского государства, были направлены на усиление власти царя.
Ответ:
Объяснение:
Военачальник у норманнов - ярл, кёнунг, хердинг. (от кёнунга затем произошел кённиг - (нем. рыцарь).
Реформация в Европе. Католическая церковь накануне Реформации: обширные земельные владения, огромные доходы от эксплуатации крестьян и горожан; моральное разложение священников и падение авторитета церкви; продажа индульгенций и церковных должностей; огромные богатства церкви, призывающей прихожан к скромности и неприхотливости; вмешательство церкви во внутренние дела государств. Всё это вызывало недовольство. В 1517 г. , с выступления Мартина Лютера, началась Реформация в Германии, которая вскоре распространилась на всю Европу. Реформация положила начало протестантизму как новой разновидности христианства. Чего хотели протестанты: «дешевую церковь» , отмены феодальных повинностей и освобождения крестьян, закрытия многих монастырей, секуляризации, свободы светской власти от церковных ограничений. Верующему человеку не нужен посредник между ним и Богом, не нужны священники, церкви и папа римский. Отказались от почитания Богородицы, святых, ангелов, от поклонения иконам. Из 7 христианских таинств признали только 2: крещение и причащение. Обряды упрощены, нет монашества. Основные течения протестантизма:
<span><span>У самій Січі жили винятково неодружені козаки, що називали себе, на відміну від одружених, лицарями
й товаришами. Тут частина з них розміщалася по тридцятьох восьми куренях, в самій Січі, а частина поза
нею, по власних будинках; згідно із цим, частина харчувалася військовим столом, частина власним , але
в загальному життя тих й інших була однакова. </span>
<span> Повсякденне життя запорізьких козаків на Січі складалось в такий спосіб.Козаки піднімалися на ноги
зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися богові й після молитви,
через деякий час,сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили
по-різному: хто об'їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся в стрілянині, хто лагодив плаття, а
хто просто лежав на боці,попихкував з люльки-носогрійки, розповідав про власні подвиги на війні, слухав
розповіді інших і викладав плани нових походів. Рівно в 12 годин курінний кухар ударяв у казан, і тоді,
по звуці казана, кожен козак поспішав у свій курінь до обіду. Обід приготовлявся в кожному курені
особливим кухарем, або поваром , і його помічниками, невеликими хлопцями, на обов'язку яких лежало
приносити воду в курінь і тримати в чистоті казани й посуд: «посуд — казани, ложки, корита дуже
чисто держут і чистіше, як себе, а тим паче одягу» . Їжа готувалася в великих мідних або чавунних
казанах, що навішувались за допомогою залізних гачків на кабице в сінях кожного</span><span> куреня, і варилася
три рази в день на все наявне число козаків куреня, за що платилося кухарю </span>по<span>
два рубля й п'ять копійок з кожного козака в рік, тобто 9 рублів й 50 копійок при
150 чоловіках середнього числа козаків у кожному курені. </span>
<span />Увечері, по заходу сонця, козаки знову збиралися в курені; тут вони вечеряли
<span>гарячою вечерею; після вечері одні та ж година молилися богові й потім лягали
спати, узимку в куренях,улітку й у куренях, і на відкритому повітрі; інші
збиралися в невеликі купки й по-своєму веселилися: грали на кобзах, скрипках,
ваганах, лірах, басах, цимбалах, козах, свистіли на сопілках, свистунах,- одним
словом,на чому потрапило, на тім і грали, і відразу танцювали. З всіх музичних
інструментів найбільш улюбленим і тому найпоширенішим інструментом у
запорізьких козаків, була, без сумніву, кобза.</span></span>