Масонство (франкмасонство, фр. Franc-maçonnerie, англ. Freemasonry) - це братство, яке бере свій початок з маловідомих витоків наприкінці XVI - початку XVII століття, імовірно - оперативних цехів каменярів. Зараз франкмасонство поширене по всьому світу і представлено в різних формах і юрисдикціях; кількість членів оцінюється у шість мільйонів осіб, у тому числі близько 150 000 в Шотландії та Ірландії, майже два мільйони в США і близько чверті мільйона перебуває під юрисдикцією ОВЛА Назва масон або франкмасон походить від фр. franc-maçon (в давньофранцузька masson, англ. freemason), вживається також буквальний переклад цієї назви - вільний каменяр.
В художественной литературе социальной знаковая роль дуэли выполняла двойную функцию.Во-первых, дуэль как элемент композиции чаще всего определяла кульминацию; во-вторых, дуэль служила поворотным пунктом в судьбе главных героев произведения и использовалась автором для более глубокого раскрытия образов.
1) Кто главный герой произведения?
2) какая тема романа?
3) какая идея романа?
4) В какое время происходят действия произведения?
5) Где происходят действия произведения?
6) Какой главный антагонист романа?
7) К какому жанру относится произведение?
8) Чему учит роман?
9) Понравился ли тебе роман?
10) Какой твой любимый герой?
В житті людини є кілька дуже важливих речей – це друзі, кохані, родичі. А ще є рідна країна, де вона народилися, де їй належить жити, у чию долю та розвиток робити свій внесок. Моя країна – Україна! Я кохаю свою Батьківщину всім серцем, незважаючи ні на що.Моя країна – приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою силою, неповторною культурою, співучою мовою та високими стандартами моралі. Відкриті, чесні та доброзичливі, вони не раз ставали жертвами жорстокого насильства з боку агресивних сусідів та іноземців-загарбників. Та українці самовіддано боролися за своє майбутнє і краще життя для своїх дітей.Я люблю Україну! Це моя країна до останнього жителя маленького села, до останньої сторінки творів української літератури, до останнього подиху. Твоя історія надихає на великі вчинки, твоє змучене культурне обличчя закликає віднайти сили, щоб творити самому, твоя мова чарує та надихає зберегти її в устах дітей.Я кохаю тебе, моя рідна Україна! Я в захваті від твоєї гармонійної природи, яка не раз оживала на сторінках моїх улюблених книжок. Я стаю на колінах, відчуваючи силу твоєї землі, що годувала моїх пращурів багато століть.<span>Я знаю, що ти переживаєш важкі часи знову. Багато людей геть зневірилося в тобі, хтось навіть соромиться того, що є твоїм громадянином. Але я вірю! Вірю в те, що усі бурі вщухнуть, що ти знов скинеш з себе увесь тягар політичних карнавалів, що ми спостерігаємо сьогодні. Що ти знов засяєш новими яскравими гранями твоєї краси. Я вірю, і я з тобою, моя рідна Україна!</span>