Ассоль – головна героїня повісті «Пурпурові вітрила». Ассоль – це дівчина, чия мрія стала дійсністю. Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль, власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її називали не інакше, як «корабельна Ассоль». За вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. Вона могла говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. Коли вона підросла, то стала справжньою красунею. Все що Ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. Її обличчя було по-дитячому наївним і променистим. Вона ні на мить не забувала про свою мрію і часто її уявляла. Навіть Лонгрен думав, що пройде час, і вона забуде слова казкаря Егля. Уміння самозабутньо мріяти і ігнорувати злі глузування оточуючих пішли дівчині на користь. У її житті, насправді, з’явився хтось особливий, надів на її палець кільце, поки вона спала. Після цього, вона ще більше впевнилася в тому, що «він» скоро з’явиться в її житті. Незабаром в селі Каперни з’явився той самий корабель з червоними вітрилами, а з ним і Артур Грей – капітан корабля, відважний моряк, благородна людина, який почув історію про Ассоль і втілив її в реальність.
Как-тораз мы с семьей поехали прогулятьсяв лес.Мы долго ехали по извилистой дорожке по обочине которой распускалось много тюльпанов.И вот мы наконец-то приехали.В лесу пахло весной,птички вили гнезда под свою веселую песню весны.Вдруг под прошлогодней листвой что-то зашуршало и мы увидели ежа.
пока родители осматривали местнеость,я взял орешки и пошел в глубину леса. Там я увидел молодую белочку.Она была Ярко-рыжего цвета с очень пушистым хвостом.Я подошел к стволу сосны и протянул руку с орешками.Белка меня неиспугалась,она залезла на запястье руки и начала смело поглощать угощение.Потом я пошел дальше.На раскинувшейся полянке я увидел родничок,мне очень хотелось пить,я набрал в руки воды,облился и как следует напился.Я нарвал большой букет тюльпанов и пошел обратно к родителям.Я подарил маме букетик,ей он очень понравился.Потом мы перекусили,погуляли ещё немножко и отправились домой.
Мне очень понравилась поездка в сказочный весенний лес и я хот ел бы еще т ам побывать!
Андрий стал предателем потому что он влюбился в полячку и ради неё он перешёл на сторону поляков.У Остапа не была бы такая судьба потому что он был человеком который не жалел других и он ненавидел предательство!!!
Потому,что он правит городом,есть дочь (принцеса) или жена (королева)
<span>1) "Всё в порядке. Можно выходить» , — сказал Гаврик. (В. Катаев) .
Гарик сказал, что все в порядки и можно выходить.
</span><span>2) «Это лошадь моего отца» , — сказала Бэла (М. Лермонтов)
</span>Бэла сказала, что это лошадь ее отца
3) <span> «Давненько не брал я в руки шашек! » — говорил Чичиков (Н. Гоголь)
Чичиков говорил, что давненько не брал он в руки шашек </span>
