На городі у бабусі ріс смачний агрус.
Таня вийшла зранку на ганок.
Шостого січня у нас в родині відзначають Святвечір.Це передріздвяний вечір,коли готують пісні страви.Вечеряти сідають тоді,коли на небі сходить перша зірка-символ народження Сина Божого.На столі ставлять дванадцять різних пісніх став.Найголовніша з них вважаеться кутя.Моя бабуся готує дуже смачні стави,і вся родина збирається у цей вечір за столом.
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.<span>Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.</span>
Я розумію це так,що друзів можна знайти мимохідь,але справжній друг завжди допоможе в скрутну хвилину і словом,і ділом.
Знаєте, закоханість дійсно не багато засліплює. Ви бачите, тільки те, що хочете бачити, чуєте ТЕЛЬКОМ то, що хочете чути. У будь-якому випадку за своє життя відповідаєте тільки Ви, і жити повинні, знову таки своїм життям, а не життям ваших порадників. Так коли проходить, закоханість приходить спокійна любов, вам багато чого відкриється того, що було не видно на першій стадії відносин. Чи зможете ви зберегти потім репетность відносин, говорити на мові любові залежить від Вас. І яка б небила енергетичний сильно Ваша мама, життя Ваша, і приймати рішення Вам, але ... воно повинно бути добре продуманим. Познайомтесь ближче, дізнайтеся наскільки збігаються ваші погляди на життя, відносини, дітей, чого ви разом хочете домогтися. Якщо ви бачите, що ви різні, ваші погляди відрізняються, попросіть близьких допомогти забути Його. Якщо ви близькі по духу, по поглядах, по цілям, пробуйте будувати відносини і в дальнейше міцну сім'ю.
В БУДЬ-ЯКОМУ РАЗІ СЛУШАЙТЕ ПОРАДИ, ПРИНИМАЙТЕ РІШЕННЯ, І після прийняття НІ ЯКИХ РАД І ТОЧКА.
Все залежить від того наскільки чітко вони можуть сформулювати своє невдоволення вашим вибором
Вам варто з ними поговорити, можливо вони з боку бачать ті речі, які закохана людина просто не помічає.
Якщо ж все таки їх невдоволення зводиться до небажання ділити вас з ким то то тоді не звертайте на їх слова уваги, і будуйте своє щастя А вони як люблячі люди, з часом приймуть ваш вибір.
