Миграция рыб - массовые передвижения, совершаемые из года в год. В миграции участвуют все, ну или почти все особи одного возраста. Чаще всего миграции связаны с поиском корма (кормовые миграции) или с размножением (нерестовые миграции).
Кормовые миграции идут к местам нагула, туда, где рыбы кормятся и набирают вес. В Баренцевом море треска, не достигшая половозрелости, мигрирует вслед за своим основным кормовым видом – мойвой, которая, в свою очередь, идет на нерест. Такую треску так и называют «мойвенная». Период с марта по май – основной нагульный период трески в Баренцевом море. Пикша в осенний период мигрирует в районы Баренцева моря, богатые донными животными, которыми она питается.
Нерестовые миграции – массовое передвижение рыб к местам нереста. Треска зимой и весной уходит к берегам Норвегии на нерест. Треска идет на нерест к Лофонтенским островам. Морская камбала идет на нерест от берегов на глубину.
Еще одна особенность настоящих миграций либо сами мигрирующие рыбы, либо их потомство возвращается в точку, откуда отправились в путь. Нерка идет на нерест от алеутских островов в реки Камчатки. Дойдя до верховьев, она нерестится и погибает. Всем известны кадры с пирующими неркой бурыми медведями. Но едва проклюнувшись из икры, мальки нерки начинают путь в океан и вырастая, возвращаются обратно к Алеутским островам
Часто миграция рыб в одном направлении является нерестовой, а в обратном — кормовой.
<span>Журавли живут недалеко от воды - на больших реках, озёрах, болотах, сырых лугах, обязательно с густой растительностью - тростником, рогозом, камышом. Это необходимо для укрытия гнезда и птенцов. Да и взрослых птиц нелегко обнаружить - можно весь день ходить по болоту, слышать курлыканье журавлей, но самих птиц не видеть. На открытой воде кормятся только стерхи и венценосные журавли, а остальных журавлей чаще видишь летящими или взлетающими (для взлёта им нужно открытое пространство) или же весной - танцующими. Исключение составляет журавль-красавка, он живёт в степи, без укрытий, нередко далеко от воды
</span>
Встречаются в ядре(днк и рнк), а также митохондрии
Кожний різновид відчуттів виникає і функціонує за своїми специфічними, властивими лише йому закономірностями. Але є й загальне у відчуттях, властиве кожному з описаних різновидів відчуттів.Серед спільних властивостей відчуттів головні — якість, інтенсивність і тривалість відчуттів. Крім того, своєрідними особливостями відчуттів є їх адаптація, синестезія, сенсибілізація, взаємодія.Якість відчуттів - це особливість, якою одне відчуття відрізняється від інших. До таких якостей відчуттів належать кольоровий тон, особливості слухових, нюхових, смакових тощо відчуттів. Якість відчуттів обумовлюється специфічними різновидами подразників, що надходять ззовні в органи чуттів. Вона визначається будовою органа відчуття, здатною відображати вплив енергії зовнішнього світу.Інтенсивність відчуття - це кількісна характеристика відчуттів, тобто більша або менша сила їх виявлення. Інтенсивність відчуття залежить від сили подразника, що його викликає. Але ця залежність досить складна і має свої закономірності.<span>Чутливість аналізатора і поріг чутливості</span>Під чутливістю розуміють здатність аналізатора реагувати на дію адекватного подразника, відчувати його. Спеціальні психологічні та фізіологічні дослідження показали, що адекватний подразник викликає відчуття тоді, коли інтенсивність його дії, його сила досягає певного рівня, порога.Підпорогова сила подразника відчуття не викликає. Отже, порогом відчуття називають той рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття. Розрізняють абсолютний поріг і поріг розрізнення, або диференційний.Абсолютний поріг буває нижній і верхній. Нижній поріг характеризує ту мінімальну силу подразника, яка здатна викликати в людини відчуття. Цей поріг свідчить про міру гостроти чутливості аналізатора до адекватного подразника, її можна виміряти.Якщо величину абсолютного порога позначити літерою Р, а абсолютну чутливість - літерою Е, то зв'язок абсолютної чутливості та абсолютного порога можна позначити формулою Е = 1/Р. Наприклад, якщо індивід відчуває цокання годинника на відстані 5 метрів, то поріг його слухової чутливості дорівнює: Е = 1/5. Якщо цокання годинника людина розрізняє на відстані 8 метрів, то її нижній поріг слухового відчуття дорівнює: Е = і/8. Отже, поріг слухового відчуття в цієї людини кращий, ніж у першої.Верхній поріг чутливості - це та максимальна сила подразника, яка викликає адекватне відчуття. Подальше збільшення його сили викликає неадекватне відчуття - больове або якесь інше.Абсолютна чутливість і величина порога відчуття перебувають у зворотній залежності. Чим вищою є чутливість, тим нижчим є поріг чутливості, і навпаки, при слабкій чутливості поріг відчуття зростає, тобто потрібна більша інтенсивність подразника, щоб викликати відчуття його дії.
