Текст — це змістова, структурно-граматична єдність речень, груп речень, параграфів, розділів та інших мовленнєвих одиниць, у яких ширше і повніше, ніж у реченні, розгортаються і конкретизуються думки, воля, почуття.
<span>Провідні ознаки тексту: </span>
<span>— наявність більше одного речення; </span>
<span>— наявність у сукупності речень спільної теми й провідної думки; </span>
<span>— послідовність викладу інформації та завершеність; </span>
<span>— наявність граматичного й змістового типів зв'язку між одиницями тексту (реченнями) . </span>
<span>Текст найчастіше має заголовок. Мінімальною одиницею тексту є речення. </span>
<span>Найважливішими ознаками тексту є цілісність, зв'язність, структурна організація, завершеність. </span>
<span>Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети. </span>
<span>Зв'язність тексту виявляється в тому, що між його складовими частинами — реченнями, групами речень чи більшими компонентами — існує тісний змістовий зв'язок. </span>
<span>Тематична близькість, зв'язок між складовими частинами діють у взаємодії. </span>
<span>Текст складається з більшої чи меншої кількості речень, але не завжди сукупність речень є текстом. Для того щоб певна група речень сприймалася як зв'язне висловлювання, текст, необхідне дотримання певних ознак. </span>
<span>Першою ознакою тексту є тема — про що йдеться в тексті — яка охоплює всі його частини. </span>
<span>Необхідною ознакою тексту є його основна думка — з якою метою створюється текст. </span>
<span>Характеристикою тексту є також змістовий зв'язок між реченнями та їх послідовність у викладі змісту. </span>
В)складна символіка, пишність, вигадливість форми
Именно деалог ну лады
-Баб приготовь мне рыбу. говорит дед.
-Иди сначала рыбу лови потом сам приготовь! говорит баба.
-(пошол рыбу ловить) о клюёт это здорого! говорит дед , СТОП а чо так мало!
1. Побег
2.Господство
3.Почитание
4.Казнь за обман
Уста говорять: «Він навіки згинув!»Рік написання: <span> 1901 </span>
Тема: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси.
Ідея: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці.
Головна думка: <span>А серце каже: «Ні, він не покинув!».</span>
Жанр: інтимна лірика.
Художні засоби:
епітети: <span>струна якась тремтяча,<span> любая розмова,<span> важкі, ворожії сновиддя.</span></span></span>
метафори: <span>серце каже,<span> поцілунок на устах озветься, <span>безодні мрій таємні, <span>душу опановують примари, <span>голос твій бринить, співа з журбою, <span>сон мені склепить помалу вії.</span></span></span></span></span></span>
порівняння: т<span>ремтить-бринить, немов сльоза гаряча.</span>
<span>риторичні</span>
<span>запитання: <span>Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?</span></span>
<span>оклики: «Тебе нема, але я все з тобою!».</span>
<span><span>епіфора: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!». </span></span>
символи: квіти - уособлення кохання<span>Ⓐ</span>.