Лияние природно-климатического фактора на жизнедеятель- ность человека и различные формы общественного бытия признано в науке еще со времен французского Просвещения. В русской истори- ческой науке много внимания этому фактору уделили С. Соловьев и его последователи. Дальнейшее развитие русской и особенно совет- ской историографии было сопряжено с заметным ослаблением внима- ния ученых к влиянию природно-климатических условий в истории, более того, отрицалось сколько-нибудь серьезное влияние географи- ческих условий на жизнь общества. Это привело в конечном счете к длительному периоду полного игнорирования советской историогра-<span>фией существенной разницы в природно-климатических условиях экономического и социального развития на западе и в центре Европы, с одной стороны, и в России – с другой.</span>
Богдан Хмельницький (1595, м. Чигирин - 6 серпня 1657, Чигирин) ватажок запорізьких козаків, що організували заколот проти Польського правління в Україні, що врешті-решт призвело до передачі українських земель на схід від Дніпра від польського до російського контролю.
Здобув освіту в Польщі і служив з польськими військовими силами проти турків, Хмельницький, який став начальником козацтва у Чигирині, посварився з польським намісником цього регіону і був змушений втекти до фортеці Запорозького козацтва – напіввійськової громади, яка склалася з утікаючих кріпаків, бандитів і торговців, що оселилися вздовж Дніпра. Потім він організував заколот серед запорізьких козаків і за підтримки кримських татар в квітні 1648 р. пішов проти поляків. Перемоги завоювали йому додаткову підтримку незадоволених селян, міщан та духовенства України, які приєдналися до його масового повстання, яке дозволило йому у жовтні 1648 р. увійти до Польщі та захопити Львів. Після здобуття перемог у 1649 р. Хмельницький уклав мир з новим польським королем Казимиром який називався Зборським (18 серпня 1649 р.); його умови дозволяли йому створити в Україні практично самостійне козацьке князівство. Договір не задовольнив ні польської шляхти, ні послідовників Хмельницького, багато з яких залишалися підпорядкованими польським поміщикам; тому він відновив війну навесні 1651 р., але зазнав поразки в битві при Берестечку в червні і був змушений прийняти новий, менш вигідний договір. Потім він звернувся за допомогою до Москви проти Польщі і в 1654 р. наказав своїм козакам скласти присягу на вірність цареві Росії (Переяславська угода).
Згодом росіяни вторглись у Польщу, але Хмельницький, не задоволений своїм пактом з царем, вступив у таємні переговори зі Швецією, яка також воювала з Польщею. Він збирався укласти договір із шведами.
Хмельницький домагався автономії для своїх козацьких послідовників, хотів розбудувати незалежну країну. Попри те, що він потерпів поразки, він лишається символом боротьби за самобутність України.
Выражение "ахиллесова пята" можно применить, указывая на слабое место оппонента.
А "троянский конь" употребляется в случае, когда коварно преподноситься подношение(дар) и эти наносится вред оппоненту. В сказке "Спящая царевна" яблоко было таким "троянским конём".