Я сьогодні пригостив директора Бориса сніжка цукеркою.
Ніхто не запізнився:ні батьки,ні діти.
Пагорбки,трави,кущики-усе оповите туманом.
Музиканти грають на різних інструментах:скрипці,трубі,кларнеті.
Він з'явився так несподівано, що природа спочатку і не зрозуміла, що трапилось. Але як тільки природа зрозуміла, що на п'яти сонцю наступає дощ, вона неймовірно зраділа і почала кликати його до себе. "Дощику, дощику, скоріш пролий свої прохолодні краплі" - вигукувала вона. І дощ не став зволікати. Він порадував землю рясним дощем. Та таким, про який і ромашки, і груші, і яблуні пам'ятали щк протягом трьох днів.
Осенний дождь, он как холод только не холод, как листья только листья в деревьях и как он ветер
снiжок-ок, лiсок-ок, Морозенко-енк, зимонько-оньк, зимко-к, озимку-к, нiжок-ок, пiсля тире ми написали суфiкс в даних словах. Пiдмет(хто?) -Морозенко,присудок(що зробив?)-виморозив.