- Скажи а ти культурна людина?
- Так, я культурна людина.
- А чому ти так вважаеш?
- Тому що я ввічливий, честний, вихований, не ображаю менших, слабших і не грублю дорослим.
- А ще?
- Ще поведінка в гостях, транспорті, школі, вдома, в літаку.
- Зрозуміло!
- Ось так, людина має бути культурною!
Ну можна і так))))
Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя.
<span>Щастя і горе, радість і смуток — усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові.
</span><span>Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше. </span>
Зима прийшла. Усі лісові мешканці веселятся. Зайчики стрибають по снігу. Лісички щось шукають. Мені здається, що вони шукають зайців. Десь у лісу стоїть дом охотника. Він, напевно, теж зараз шукає зайця. Ось пробіг олень. Ніхто не знає, куди він біжить. Мені дуже подобається ліс узимку.
Надеюсь, что помог Вам
Іржаві - застарілі;
Тужаві - щільні, м'які
Одного разу трапилася смішна історія.Слухайте...
Вишла сорока погулять.Побачила намистинки, а то були горобця.Подумала :
-Хм...Які вони гарні.Вкраду їх!
Тільки вона дотронулась до них...Аж бач горобець її спіймав.І не відпускав поки вона не вибачиться.Але вона хитріше зробила.Сказала :
-Ой горобчику не губи!Не вбьєш віддам намисто!
-Добре!Давай його!
Віпустив горобик сороку.А та улетіла.
Коли вони прилетіла додому...Там був горобець!!
Вона не хотіла вмирати.Та й віддала йому намистини.
С того часу сорока зрозуміла що красти і брехати погано!