Ответ:
Голосні звуки утворюються за допомогою голосу. За способом творення їх поділяють на звуки
високого підняття ([і], [у]),
високо-середнього підняття ([и]),
середнього підняття ([е], [о]),
низького підняття [а];
переднього ряду ([і], [и], [е]),
заднього ряду ([у], [о], [а]);
лабіалізовані (губні або огублені) голосні (ті, у творенні яких беруть активну участь губи) — [у], [о],
нелабіалізовані (негубні або неогублені) ([а], [е], [и], [і]).
Голосні звуки бувають наголошені та ненаголошені. Наголошені голосні вимовляються і чуються у вимові чітко та ясно.
Звуки, що мають у своєму складі й голос, і шум, називаються приголосними. За кількістю звучності (голосу) приголосні поділяються на сонорні та шумні.
Сонорні наближаються за тоном звучання до голосних. Їх небагато: [р], [л], [м], [н], [j], [в], [л‘], [р‘], [н‘].
Інші приголосні належать до шумних.
У свою чергу шумні звуки за кількістю шуму й голосу поділяються на дзвінкі та глухі.
Дзвінкі звуки мають у своєму складі шум і голос.
Глухі звуки складаються тільки з шуму.
Дзвінкі й глухі приголосні в українській мові є парними (крім глухого [ф], який не має пари серед дзвінких приголосних). Дзвінких приголосних 11, глухих — 12.
Дзвінкі: [б], [г], [ґ], [д], [ж], [дж], [з], [дз], [д’], [з’], [дз’].
Глухі: [п], [х], [к], [т], [ш], [ч], [с], [ц], [т’], [с’], [ц’], [ф].
За місцем творення приголосні звуки поділяються на: губні, носові, язикові та гортанні.
Губні звуки творяться при активній участі губ або нижньої губи і верхніх зубів: [б], [п], [в], [м], [ф].
Носовими називаються звуки, при творенні яких видихуване повітря виходить через ніс: [м], [н].
Гортанний звук один: [г].
Решта звуків є язиковими. Їх ще називають ротовими.
За місцем творення вони також поділяються на три групи залежно від того, яка частинка язика бере участь у їх творенні: задньоязикові, середньоязикові та передньоязикові.
До задньоязикових належать звуки [ґ], [к], [х]. В українській мові вони є завжди твердими. Тому після літер, що їх позначають, ніколи не пишеться м’який знак. Перед звуком [і] задньоязикові можуть пом’якшуватися: кігті, хід, хімія.
До середньоязикових належить звук [j] та м’які звуки [д’], [т’], [л’], [н’]. Всі середньоязикові звуки м’які.
Всі інші звуки є передньоязиковими: [д], [т], [н], [з], [с], [дз], [ц], [л], [р], [ж], [ш], [дж], [ч], [з’], [с’], [дз’], [ц’], [р’]. У мовленні передньоязикові звуки можуть бути або твердими [д], або м’якими [с’], або пом’якшеними [ч’] .
