Києва - киянин, киянка
Полтави - полтавчанин, полтавчанка
Львова - львів'янин, львів'янка
Сум - сумчанин, сумчанка
Чернівців - чернівчанин, чернівчанка
Харкова - харків'янин, харків'янка
Одеси - одесит, одеситка
Вінниці - вінничанин, вінничанка
Борисполя - бориспільчанин, бориспільчанка
Моя майбутня професія – лікар. Я давно так вирішив. Ще в дитинстві мені хотілося допомагати всім, кому погано і боляче. Я возився з бездомними хворими кошенятами і цуценятами, лікував голуба, у якого було зламане крило. Друзі дивувалися, як мені не нудно все це. А мені возитися з хворими тваринами дуже подобалося і ніколи не набридало. А тепер я точно знаю, чому хочу присвятити своє життя.Лікар – найгуманніша професія на землі. Він позбавляє людей від страждань, хоча інколи для цього він повинен спочатку зробити їм біляче. При цьому лікар повинен бути дуже доброю людиною, відчувати чужий біль. Тільки тоді він зможе не нашкодити хворому. Але йому потрібно буде навчитися і бути стійким, сильним духом, бачачи чужі страждання. Інакше всі сили у нього підуть на переживання, і він не зможе допомагати людям по-справжньому.Є ще таке поняття, як лікарська таємниця. Люди йдуть до лікаря, коли їм погано, важко, боляче, вони приходять до нього, як до пастиря зі своїм горем і бідою. І він, як священик на сповіді, повинен вислухати, зрозуміти, допомогти і зберегти в собі чужу таємницю. Цього вимагає клятва лікаря, яку він дає на початку свого трудового шляху і вірним якій він повинен залишатися все своє життя.Лікар повинен бути готовий до самопожертви. За першим покликом він повинен прийти на допомогу людям вдень і вночі, в дощ і в хуртовину, під час терактів і стихійних лих. Справжні лікарі віддавали свою кров, останній ковток води, затуляли своїм тілом поранених від куль і осколків, самі заражалися смертельними хворобами, рятуючи людей під час епідемій.Ця професія вимагає мужності, необхідності прийняття єдино правильного рішення, від якого залежить людське життя.Лікар не має права на помилку. Якщо помилки продавця або кравця можна виправити, то неправильно поставлений діагноз, тремтяча рука хірурга, навіть проста байдужість до хворого можуть обірвати чиєсь життя. Але зате яке це щастя, яка велика місія – першим дізнатися про народження нового життя, або сказати матері : «Операція пройшла успішно, Ваш син буде жити».<span>Мабуть, заради цієї миті і стоїть багато вчитися і працювати, щоб присвятити себе кращій на землі професії – бути лікарем.</span>
<span>ПИСЕ́МНИЙ</span>, а, е.
1. Виражений за допомогою
графічних знаків; написаний. Серед джерел вивчення
історії мови головними є два: писемні пам'ятки й живі
народні говірки (Вісник АН УРСР, 1, 1971, 69).
2. Призначений для писання, який служить для письма.
Удвох вони йшли до монастиря, до писемної палати,
де ченці переписували книги (Антон Хижняк, Д. Галицький,
1958, 415); У кімнаті майже порожньо. Великий
писемний стіл і шафа з книжками — з одного боку,
ліжко і столик-шафа для їжі, з другого (Вадим Собко, Любов,
1935, 55).
3. Власт. пам'яткам писемності; книжний (перев.
про мову). Науковий стиль менше за інші піддається
впливу розмовної стихії. Він весь час твердо стоїть
на позиціях писемного різновиду (Мовознавство, XVIII, 2,
1963, 15); Писемна мова.
ПИСЬМОВИЙ. Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, письмовий іспит. 2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя.
1. З багатоголосих ставків, то випливали, то ховалися самотні людолюбні тваринки, які немов знали, що їх таємницю ніхто не дізнається.