Боротися
просити
близина
низина
молодий
молодий
а что за слово в последнем?
Усім відомо, що порядність — це одна із гарних рис людини. Добре, коли людина є порядною. Але, що це таке — порядна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо порядною, а іншу — непорядною?
<span>Мені здається, що порядність не залежить від віку чи освіти людини. Порядним може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь. </span>
<span>Порядна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. Вона не залишить у біді, вона не допустить несправедливості. Порядну людину не треба кликати і просити допомогти, вона сама поспішить на допомогу. Порядна людина є сміливою. Така людина зможе висловити свою точку зору, якщо навіть вона не збігається із думкою оточуючих. Порядна людина вміє сказати негіднику і хаму правду в очі. І все це порядна людина зробить, не чекаючи винагороди, подяки, похвали. Просто така поведінка притаманна їй, і інакше себе поводити вона не може. </span>
<span>Саме таку людину я вважаю порядною. </span>
Колись я посадила мальеньку яблуню.
Я її поливала кожного дня чекаючи стиглих яблук.Та ось з*явився паросток.У мене не залишилося терпіння,я думала що чекатиму цілу вічність.Через декілька років яблуня була вище мене зростом.Нарешті літо,тепер моя яблунька мене пригостила першим яблуком.
Воно було смачне і соковите.
Ми часто згадуємо в розмові слово «природа». І у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.Дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. Міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
Сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. Але не завжди ми можемо захистити прекрасне. Найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. І це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. Гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. Адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.Тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. Тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. Ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. Хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.