Половина арбуза-3кг
Целый арбуз-?кг
Целый арбуз=двум половинкам.Значит в два раза >.
3x2=6 кг (целый арбуз).
Ответ : масса веса целого арбуза-6кг..
<span>Пусть p вероятность события A и соответственно 1-p вероятность события B.</span>
<span>Далее считаем, что событие А - успех, а событие В - неудача.</span>
<span>Тогда вероятность 4 успехов</span>
<span>C[4,10]*(p^4)*((1-p)^6)</span>
В чём проблема? Перепишите решение с нормального распределения, заменив везде x на ln x.
Функция распределения
Функция правдоподобия (логарифмическая):
Затем, дифференцируя по параметрам, получим ровно те же формулы, что и для нормального распределения:
Аналогично, дифференцируя по sigma, получим
Дальше калькулятор в руки - и вперёд.
Название: Сладкий Огурчик (или Классный Помидор)
Девиз: не знаю :(
Одного разу я спостерігав дуже цікаву картину. У нашому курнику щось із десяток курочок і один півень. Вельми поважний півень: високий на зріст, з великим червоним гребенем, що аж набік завалювався від своєї ваги. Сам "господар" курника мав пір'я темно-червоного кольору, зате хвіст — чорний, з довгими пір'їнами, що ледь до землі не сягають. Той чорний хвіст, що аж вилискував на сонці, був його гордістю. Дуже полюбляв наш півник походжати подвір'ям і на¬глядати за своїм "гаремом". Характер у нього був не простий, точніше — задери¬куватий. Не раз і мені від нього перепадало. І от що я помітив, спостерігаючи за цією "сімейкою". Суворі порядки були в "гаремі" цього півня! По-перше, були в ньому курочки, які чогось потрапили у немилість до свого хазяїна. Якщо він зна¬ходив щось смачненьке — черв'яка, жучка чи якесь зернятко — і починав голос¬но гукати своїх "дам" до обіду, ці навіть з місця не рушали, мовчки порпалися і добували собі їжу самі. Бігли до півня його улюблениці. Ох і нахвалював же він свою знахідку! А ті, у свою чергу, дякували йому за турботу.
<span>По-друге, була у півня одна цікава звичка. Якщо якась курочка збиралася зне¬сти яєчко, вона починала голосно по-своєму про це сповіщати. А наш півень тут як уродився: то з одного боку зайде, то з іншого, і так вже ту курочку улещує, що годі й казати. Просто справжній джентльмен! І так прямісінько аж до курника її проводжає, поки та й у гніздо своє не скочить. Тоді вже виходить звідти, поваж¬ний — виконав свій батьківський обов'язок! Я, зізнаюся, спершу очам своїм не повірив. Та з наступною куркою все повторювалося точнісінько так. Такий от у нашому курнику живе кавалер.</span>