Ти тільки вслухайся:бабуся!..бабунечка!..бабусенька!..Яке ніжне,красиве,лагідне,пестливе й тепле слово!А чому?А тому,що бабуся-це мамина або татова мама,отже,вона:прожила на світі удвічі більше твоїх мами чи тата,бо вона-їхня мама,бачила у житі удвічі більше.І ти,мабуть,удвічі дорожча для неї,бо ти-дитина її дитини.
Від (Р. кого? чого?) п'ятисот дев'яноста шести відняти (Зн. кого? що) триста вісімдесят сім.
До (Р. кого? чого?) тисячі семисот сімдесяти семи додати (Зн. кого? що?) дев'ятсот п'ятдесят два.
Скласти (Зн. кого? що?) сорок п'ять з (Р. кого? чого?) чотирьох тисяч п'ятисот шістдесяти чотирьох.
Вручити документ (Д. кому? чому?) чотирьомстам вісімдесятьом сімом депутатам.
Сума чисел дорівнює (Д. кому? чому?) восьмистам сімдесяти шести.
Вітер-сильний, буйний, великий, швидкий
сонце- тепле, ласкаве,
З давніх часів добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіллю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на весіллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником.
Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. Жовтий і блакитний — символи золотих ланів і синього неба, а про червоний і чорний говорять, що червоний — то любов і радість, а чорний — журба. Вони переплелися в житті людини, як орнаменти на рушнику.
У давні часи рушники вважали за обереги. Вони мали оберігати житло від злих сил, а людину — від негараздів. Тому вишивані рушники дарували; та й зараз дарують "на щастя, на долю", як співається у відомій пісні.