Наш світ ділитися на чорне і біле, темну і світлу сторони, у кожного предмета є своя тінь, тому так складно розмірковувати про добро і зло. Напевно необхідно почати все ж з того, що таке добро в розумінні кожної людини. Добро-це хороші вчинки думки і почуття, по відношенню до інших людей, це прагнення пожертвувати усім заради іншої людини, це турбота про близьких і рідних, турбота про друзів наших менших, і оточуючих нас людях. Творити добро означає безкорисливо допомагати людям, не вимагаючи ніякої за це нагороди. Добром можна вважати і вчасно сказане слово підтримки і те як ми звертаємося один з одним. Що не проявляє свої почуття і думки людина не може вважатися ні добрим ні злим, оскільки тільки наші вчинки роблять нас такими. Вважається, що добра на землі набагато менше, ніж зла, і дійсно це так, тому як створити один хороший вчинок набагато складніше, ніж кілька поганих, і тоді говорять, що в людині оселилося зло, він став недобрим і байдужим. в загальному розумінні. Зло – це заподіяння комусь шкоди, погані думки і дії. кажучи про те, що простіше створити зло, необхідно відзначити, що заступитися за скривдженого першокласницю – це добро, але пройти повз це вже зло, тому, що навіть не беручи участі в створенні поганого вчинку, але свідомо не перешкоджаючи йому, ми здійснюємо зло. Робити добро дуже складно, тому, що далеко не всі здатні зрозуміти його, не кожен готовий прийняти. але добро можна здійснювати кожен день, в дрібницях, навіть висловлюючи слова подяки ми творимо добро, оскільки людині якого ми подякували стало дуже приємно і легко на душі.
Але розділяти людей на добрих і злих, а світ на чорне і біле не можна, оскільки людям властиве помилятися, а світ не ідеальний, і навіть найкращий чоловік на землі може вчинити поганий вчинок, тоді як самий пропащий негідник може виправитися і почати життя заново. Людина – єдина істота на планеті в якому поєднане і добро і зло, напевно тому великий китайський народ винайшов такі символи, як інь і янь, які й позначають цю двоякість людської натури. тому і відповісти на питання про те, що таке добро і зло неможливо, оскільки для одних людей виходить благо, а інші страждають від тих же дій, скільки людей стільки й понять про добро і зло.<span> </span>
Що таке доброта, милосердя? Насамперед це готовність допомогти, пожертвувати собою заради інших, безкорисливо творити добро. Я вважаю, що це та якість, яка необхідна всім нам і якої зараз дуже не вистачає. Доброта й милосердя, як ніколи, актуальні в наш час. Кажуть, милосердя й доброта — два крила, на яких тримається людство. На жаль, нині такі моральні якості відходять на задній план, а, витісняючи їх, уперед висуваються ділова хватка, уміння надбати матеріальні блага й турбота насамперед про себе. Милосердних людей зараз небагато, та й оточуючі ставляться до них із певною настороженістю. Зараз мало хто допоможе бабусі перейти через дорогу, донести сумку, подасть жебракові, пожаліє сиріт і важкохворих.Звичайно, багаті люди іноді дозволяють собі зробити пожертвування в різні благодійні фонди, але дуже часто'тільки для того, щоб про це згадали в газеті або по телебаченню. А ті люди:, які дійсно хочуть допомогти, найчастіше не мають можливості для цього. Та допомога потрібна не тільки матеріальна, але й духовна. Підтримка й розуміння для кожного з нас значить не менше, ніж матеріальне благополуччя. Для мене в милосерді основне — безкорисливість. Наприклад, під час війни сестри милосердя, ризикуючи своїм життям, виносили поранених із поля бою, самовіддано доглядали їх. Крім того, вони морально підтримували воїнів, не даючи їм зневіритись. Імен більшості з них ми не знаємо, але завжди будемо вдячні за їхню добродійність і саможертовність. Багато прикладів милосердя й доброти є в історії. Король Англії Річард І, який правив протягом 1189—1199 рр., був прозваний Річардом Милосердним. Люди полюбили його не за вдалі реформи, а за добре ставлення до них. Тисячі людей врятувало милосердя Річарда І. Проблеми духовного і матеріального, добра і зла порушуються в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка — це втілення доб-ра й високої духовності. Жертвуючи собою, вона рятує свого коханого Лукаша, який зрадив її. Хвилюючий урок доброти й милосердя подає нам Михайло Стельмах у повісті «Гуси-лебеді летять». Багатії виганяють із двору жінку-жебрачку з голодною дитиною, а родина незаможників допомагає нещасним. Малий Михайлик віддає змученому хлопчику свій скарб — насіння. Письменник, учений П. Білецький-Косенко писав: «Думай добре, роби добре — і буде добре». Тож творімо добро, будьмо чуйними, милосердними, уважними й привітними! Даруймо людям радість, і життя наше стане кращим!
Нв. чотириста двадцать девять
Р. чотирьохсот двадцятьох девяти
Д. чотирьохстам двадцятом девяти
Зн. чотирьохсот двадцятьох девяти
О. чотирьохстами двадцяти девяти
М. на чотирьохстах двадцяти девяти
Ця дівчина має дуже гарний вигляд.
Цей вид яблук вивив Симеренко