1.Самий старий,сліпий вовк.
2. Чепіжний в полоні у вовка.
3. Чепижний врятувався
4. Розмова Чепижного з мисливцями
5. Почалося полювання за Сироманцам
6. Зустріч Саші і вовка
7. Сашка в лісі з Сероманцем
8. Тимчасовый будинок вовка
9. Чепижный знайшов вовка.
10. Вовк в полоні
11.Розмова Саші і вовка
12.Вовк утік<span>.</span>
На мій погляд, зараз романтиків дуже мало. Дитина ніяк не може стати романтиков, хіба що для мами. Кожна жінка любить романтику і завжди це дуже приємно.
Я гадаю, що романтика це дуже добре, а якщо до романтики увімкнути ще й фантазію то буде зовсім добре.
*пишу от твоего имени*
<span>Хоч я і не можу кожен день дарувати квіти своїй матері, по-перше я чоловік і я повинен робити так, щоб моя матуся була щасливою</span>
<span> </span><span>Настала сонячна весна. Птахи, що вже повернулись з вирію перелітають з гілки на гілку з веселим крекітом. На річці ще плавають останні острівці криги. Все це огорта таємничий спів тоненьких джерелець талої води. Маленькі дітки кожного дня радіють їм і пускали по воді паперові човники. На алеях і парках вже видніються маленькі зелені стеблинки травички. Весна завжди дарує мені натхнення</span><span>Ⓐ</span>
«Мартин Боруля» характеристика образу головного героя твору Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та способом ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно.
А)дід Андрій,син Степан, жінка Палажка та діти -Петро,Павло і Ганнуся
б)привчання Павлуся до лицірського ремесла
в)любов Павлуся і Ганнусі
г)напад татарів
2.Втеча Павлуся від татарів:
а)козак знаходить Павла
б)зустріч братів
в)прозповів про сім*ю
3.План нападу на татарів
4.Битва козаків з татарами:
а)побачив все що розказував дідусь
б)розгром татар козаками
5.Батко з синами:
а)Павлусь зник
6.Продаж в полон:
а)високий чоловік
б)дорога до татарів
7.Важка доля:
а)слухняний Павлусь
б)втеча
в)раптове повернення
г)покарання
<u /><u>г)</u>Павлусь врятований від покарання<u />
8.Щасливий Павлусь:
а)Девлет-гірей
б)гарна одежа
в)зустріч з сетсрою
9.Радісна новина:
а)Павлусь вільний
<span>б)добре серце Павлуся</span>
