1.Перший наслідок для гідроенергетики.
Використання потенційних гідроенергетичних ресурсів річок потребує створення перепаду рівнів води. Оскільки будівництво дериваційних тунелів і каналів на рівнинних територіях і в значній частині перед-гірських районів технічно і економічно недоцільне, спорудження більшості ГЕС пов’язане із створенням водосховищ.
2.Значення водосховищ для теплоенергетики.
Виробництво електроенергії в післявоєнний період подвоювалось кожні 7...10 років. Більше 80% електроенергії у всьому світі виробляється тепловими електростанціями. Для роботи ТЕС потребується велика кількість води ( в середньому 35...40 м3/с на 1 млн. кВт встановленої потужності).
3.Використання водосховищ гідроакумулюючими електростанціями
4.Значення водосховищ для іригації
5.Значення водосховищ для рибного господарства
6.Значення водосховищ для водного транспорту
7.Значення водосховищ для лісосплаву
Воздушная оболочка Земли многослойна. Прилегающий к земной тверди слой называется тропосфера, ее толщина составляет около 20 км. Этот слой обеспечивает жизнедеятельность земных организмов т.к. насыщен необходимыми газами, пылевыми частицами и водяными парами. Далее следует граница – тропопауза и начинается стратосфера, поднимающаяся до 50 км., здесь концентрация газов в разы ниже, а водяных паров нет совсем. Именно в стратосфере проходит озоновый слой, защищающий население Земли от жесткого ультрафиолета. Выше примерно до 85 км выделяется мезосфера, температура постепенно падает, на верхней границе до - 90°. Над мезосферой расположена линия Кармана, представляющая собой границу между атмосферой и космосом. А выше располагается термосфера, именно здесь и происходят полярные сияния.
В Шымкенте(Казахстан),в Таразе,в Актобе
Климат Казахстана-умерный континентальный, относительно сухой. Среднегодовое количество осадков 100-500мм.