Жила собі дівчинка хотіла вона стати юристом ну мала вона була коли вона підростала вона вже робила свою біографію.Настало їй 18 років взяли її вчиьися на юриста. закінчила вона вчитися і їй вже було 24 роки вона устроїлася на юриста . так вона и стала
в- твердий приголосний
е- голосний
д- твердий приголосний
м - м’який приголосний
і - голосний
д- м’який приголосний
ь- м’який знак не позначає звук
Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:
“Зоре моя вечірняя”
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Вітки розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась.
Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.
<span>Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю – яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.</span>
Апостроф ,як і м'який знак, при переносі, залишаються при попередній літері.
