Будущее нации - в руках матерей. (Оноре Бальзак)
В мире нет ничего более постоянного, чем непостоянство. (Джонатан Свифт)
Из всех преступлений самое тяжкое - это бессердечие. (Конфуций)
Лучше мужественно умереть, чем жить в позоре. (Сократ)
Шум ничего не доказывает. Курица, снесши яйцо, часто клохчет так, как будто она снесла небольшую планету. (Марк Твен)
Лучшее - враг хорошего. (Вольтер)
<span>Коли мій син приносить незадовільну оцінку, дружина запитує з трагедійними нотками вголосі:
— Це що?.. Що це таке?!
І тиче пальцем у сторінку щоденника, де стоїть «двійка» або навіть «трійка», схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці. Тож дружина тиче пальцем у того шершня так, немов хоче зігнати його зі сторінки щоденника, і все допитується:
— Що це таке, я питаю?..
Син мій — ані слова у відповідь. Тільки палахкотять відстовбурчені вуха. Чого вони в нього такі великі й червоні? Невже і в мене колись були отакі? Не добившись відповіді на перше питання, дружина переходить до іншого:
— Розказуй, що ти там накоїв?
Цього разу голос у неї такий, наче вона запитує: кого там зарізав?
Обличчя сина приходить у рух. Часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно.
— Ми, той... Я, той... Ну, бігали... — починає мій син видушувати із себе слова. — А тоді, той... каталися...
— На чому каталися?
Син мій здивовано дивиться на маму: як вона не розуміє найелементарніших речей! На чому ж іще можуть кататися порядні хлопці, як не один на одному!</span><span>
</span>
Н. шістсот вісімдесят чотири
Р. шестисот вісімдесяти (вісімдесятьох) чотирьох
Д. шестистам вісімдесяти (вісімдесятьом) чотирьом
З. шістсот вісімдесят (вісімдесятьох) чотири (чотирьох)
О. шестистами вісімдесятьма (вісімдесятьома) чотирма
М. (на) шестистах вісімдесяти (вісімдесятьох) чотирьох
Ми живемо в столітті комп"ютерних технологій , де здавалося б немає потреби читати паперові книги , якщо можна просто подивитися фільм. Як приємно пахне нова книга,який приємний шелест нових сторінок. Вікриваючи нову книгу ми отримуємо ,нічим не замінне джерело знань. Безперечно,що книга поступається кіно,телебаченню,комп"ютеру,але я вважаю , яких би висот не досягло людство в своєму розвитку , воно завжди буде берегти і цінувати книгу!