1.Я з батькми поїхав до бабусі в гості.
2.Дима як ти провів свої каникули ?.
3.Миша іди прибери олівці зі стола!
Предикативні прислівники виступають у ролі присудків в безособових реченнях (безособові – це речення, у яких немає підмета: Йому сумно. У хаті було тихо.)
Вони виражають:
стан природи: морозно, вітряно, хмарно, сонячно, холодно;
стан людини: душно, страшно, приємно, байдуже, образливо;
потребу і необхідність: треба, потрібно, слід, необхідно, можна, варто, пора.
Жив собі хлопчик Тарасик.І був у нього дід Івасик.Одного разу Івасик питає діда:Діду! ді!А риби ходять до школи?О діду!ді!А риба може ходити?О діду!ді!-Стій онучку!Стій!Як тепер мені на це все відповідати? по черзі?Тепер моє питання О сину!си!А ти вмієш літати?-Ні-Відповід Онук-Так сідай до мене на коня синку політаємо:Онучок сів н а дідового коня дід сказав:Гоп! кінь побіг щосили.Щосили! вони настовхнулись на горб кінь як від страху скочив і онучок с дідусем полетіли а хлопчик подивився наверх і подивився на красиве сонечко.
Ответ:
Кожен, може, радіти новому другу, але старі не забуваються!
Сьогоднi я залишусь вдома, а мати пiйде на роботу.
Я малюю картину, а мiй брат грае у шахи.
Загумiла осiнь листям золотим, полетiли птахи у теплi краi.
У цей день було тихо, Але менi було сумно у цiй тишi.
Пришла зима, випав снiг