Ответ:
Перебільшуючи відносність наших знань, деякі філософи доводили, що взагалі ніяких незмінних істин немає й бути не може, що всі істини лише відносні й що навіть існує стільки істин, скільки є людей, оскільки кожна людина вважає за істину щось своє.
Звичайно, кожна людина сприймає світ по-своєму й щось вважає істинним, а щось — ні. Проте справжня істинність наших знань визначається не суб'єктивними міркуваннями про ці знання самих людей, а їх відповідністю дійсності. Пересвідчитися у тому, чи відповідають наші знання про дійсність самій дійсності, можна лишень у процесі практичної діяльності. Наприклад, відомо, що дерево м'якіше, ніж залізо. Щоб переконатися в істинності цього, достатньо взяти лезо або ніж і застругати ним олівець.
Отже, лише практика є головним критерієм (мірилом) вірогідності істини.
Объяснение:
1)хлiб-чоловiчий рiд
2)рiдному краi-чоловiчий рiд
Сніг дороги всі замів,
Потрудився, аж упрів.
Із дахів висять бурульки,
Діти ліплять сніжні кульки.
Сонне дерево стоїть,
У гіллі ніхто не спить:
Відлетіли всі пташки,
Поховались мурашки.
А мороз пройшов, як слід.
Він скував всю річку в лід.
Вікна гарно малював,
Добре всюди працював.
Пропоную дібрати 5 таких речень із складними прикметниками:
1. <span> Місяць піднявся вгору, поменшав і став жовтогарячий. ( І. Нечуй-Левицький) </span>
2. <span>Коли я входив в столову свого готелю, перше гудіння
гонга густо пливло над рядами білосніжних столів, в той
час ще порожніх. (М. Коцюбинський)</span>
3. Від вогнів вартових дві дороги на морі зустрілись / Смуга мертво-зелена й криваво-червона стяга. (Леся Українка)
4. <span> В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра)</span>
5. Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. (Є. Маланюк)
