<span>сонячне проміння, високе бадилля, старовинні меблі, довга вермішель, фіолетове чорнило, письмове приладдя, золоте колосся, гаряча кава, злий пес, науковий ступінь, сильний головний біль, десять гривень, сонячне Сочі, молодий директор, пам’ятник Шевченку, красивий шимпанзе, жюрі присудив. Міссісіпі вийшла з берегів. НРУ ухвалив нову програму. Вітальну адресу з нагоди 50-річчя директор вручив начальнику другого цеху Корнієнку Василю Петровичу</span>
1)Любимо Батьківщину не за те ,що велика, а за те, що своя
Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кажка людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для кожного -тепле почуття любові до своєї землі.
Батьківщину люблять тому, що там людина вперше побачила світ, почула рідне слово, отримала перші життєві уроки. Батьківщина-це місце, де живуть найдорожчі люди-батьки. Мабуть, тому саме почуття любові до Батьківщини зрозуміле будь-якій людині.
Цим пояснює популярність проникливих віршів В. Симоненка, зокрема вірша "Лебелі материнства" ,де поет сказав дуже важливі слова:
Можна вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Особливо гостро відчуває людина любов до Батьківщини тоді, коли залишає її на певний час, а то й назавжди. Людство навіть слово знайшло для цього почуття - ностальгія.
Отже, можна зробити висновок, що Батьківщину люблять не тому, що велика, а тому, що наша.
Н.в. - Вікторівна
р.в - Вікторівну
д.в - Вікторівні
з.в-Вікторівну
О.в - Вікторівною
м.в- на Вікторівні
<span> Одним з найбільш неприємних і навіть ганебних явищ у житті людства є війна. Здавалося б, кожна людина повинна знати і розуміти, що конфлікти завжди потрібно вміти вирішувати мирно і без використання сили, особливо такої сили, яка може призвести до загибелі людини або групи людей. Однак чомусь іноді трапляється так, що це знання просто не працює. Тоді люди відмовляються слідувати доводам свого розуму і починають застосовувати силу. Саме в таких випадках і виходить війна. Людство повинно вчитися на своїх помилках, прагнути уникнути війни. Ось тільки так виходить далеко не завжди.
</span> Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...<span>
</span>
У нас вдома живе котик. Як тільки він з'явився, ми назвали його Маркізом за його красу і горду вдачу. Але він ніяк не хотів відгукуватися на це ім'я. А ось ім'я Пушок йому сподобалося. Воно йому дуже йде, адже він сибірської породи і шерсть у нього довга, пухнаста і м'яка, як ніби справжній пух.
Природа пофарбувала Гармата в димчасто-сірий колір, а живіт, лапки і трикутничок на мордочці - в білий. Хвіст пухнастий, як віяло. І він його носить гордо, як прапор.
А ще за допомогою хвоста він висловлює свій настрій: смикає, коли сердиться, б'є бабусю по ногах, коли не дають їсти, тихенько рухає кінчиком, коли задоволений.
Наш котик маленький хижачок, тому і переловив в підвалі нашого двоповерхового будинку<span>U nas vdoma zhyve kotyk. Yak tilʹky vin z'yavyvsya, my nazvaly yoho Markizom za yoho krasu i hordu vdachu. Ale vin niyak ne khotiv vidhukuvatysya na tse im'ya. A osʹ im'ya Pushok yomu spodobalosya. Vono yomu duzhe yde, adzhe vin sybirsʹkoyi porody i sherstʹ u nʹoho dovha, pukhnasta i m'yaka, yak niby spravzhniy pukh.
</span>