Легенда про вербу та калину<span>
<span>Жили колись в одному селі мати Вербена та її дочка Калина. Мудра й мила зростала дівчинка – мало хто вже таких діток пам’ятає. А до того ж чарівниця вона була: всі трави із землі піднімала, пташок лікувала, дерева від хвороб рятувала. Не було дитини вродливішої і добрішої душею. Та довідались про чарівницю Калину вороги. Вирішили її згубити, щоб землю українську багату завоювати, хворості і зло на людей напустити.
День був ясний, мов золотом гаптований, коли пішла дівчинка коси травами розчісувати, горобчиків годувати, льон, дощем прибитий із землі піднімати. Довго ходила Калина, стомилася, до криниці прибилася. Схилилася над нею, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний неньчин голос із здаля: «Калино, Калино, не пий водиці…» Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі до губ піднесла, пташина маленька крилом їх знесла. Вдруге воду до губ піднесла – і навік деревом – калиною над водою зросла…
Бігла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. Натомість гарне і пишне деревце стояло, сльозинки-намистинки сіяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербицею Минуло від тоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.
Не ламай калину –
Образиш дівчину.
Не рубай вербу –
Накличеш біду.</span></span>
Весняний, криничний, лимоний, черешенька, берізка, кігті, солодкий, стежка, швидкий, проїзний, контрасний, криниченьсі, тоншого, сіллю, відділити, радістю, між`ярусний, тьмяний
Опера "Наталка Полтавка"
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Байка "Вовк та ягня"
Нобелівська премія
Цукерки "Прометей"
День захисту дітей
Бартер-обмін
хобі-захоплення
фіксувати-помічати
адаптація-звикання
координувати-спрямувати
Кожна людина має право на саме цінніше-життя. Життя людини полягає у тому, щоб прожити його з сенсом та залишити після себе відбиток на цій землі. Потрібно посадити дерево,побудувати дім,виростити сина.Потрібно радіти життю кожну хвилину та секунду, тому що невідомо що з вами трапиться завтра .Отже<span>, сенс життя це духовна проблема, вона має спільні риси з визначенням «мети існування», яку ціль існування має людство. Значне місце посідає духовне й моральне становлення нас, як особистості. Якщо сенс буття це духовна проблема, ми не маємо права забувати про моральні цінності, тому що це вже є навіть вивченням етичної та психологічних галузей. За допомогою моральних цінностей ми можемо дати людині об’єктивну оцінку у реальній дійсності</span>
Людина - єдина істота, яка усвідомлює свою смертність. З цим пов'язане питання про зміст і мету життя, роздуми над яким є для багатьох вихідним пунктом у виробленні "лінії життя".
