Подивись в інтернеті , "Тоаеродори з Васюківки" от по ньму і пиши . Це точно по твому планові.
Визначте рид именникив,у дужках зробить позначення:(ч.р.),(ж.р.),(с.р.). Жито,пшеницю,ячминь,просо,овес,гречку,хлиб,борошна,свят
иван блинов [7]
Жито (с.р), пшеницю (ж.р), ячмінь (ч.р),просо (с.р),гречку (ж.р), хліб (ч.р),борошно (с.р), свято (с.р),рибою (ж.р), мясо (с.р), капустою (ж.р),капуста (ж.р), часник (ч.р), цибуля (ж.р), буряк (ч.р), ріпа (ж.р), яблуня (ж.р), груша (ж.р), слива (ж.р), вишня ( ж.р), калина ( ж.р)
Міні-твір на тему "Людина, байдужа до своєї мови - дикун" можна написати так:
Мова – один із найбільш цінних здобутків нашого народу, який постійно
необхідно оберігати та захищати. Це те, за допомогою чого ми сприймаємо
світ, ділимося своїми переживаннями та радощами з іншими. З самого
дитинства людина вчиться спілкуватись. Найбільша радість молодих батьків
– це промовляння дитинчам першого слова. І це перше слово дитинка каже
рідною мовою.
На превеликий жаль, у нашому суспільстві існують люди,
які не поважають рідну мову. Дехто вважає, що спілкуватись українською -
соромно, а дехто просто не хоче вчитись пізнавати свою мову, своє
коріння і, зрештою, самого себе. Такі люди – дикуни. Нація має свою мову
і повинна про неї піклуватись та очищати. Не дарма кажуть, що нація
живе до тих пір, доки живе їхня мова.
Спілкуватись рідною мовою –
престижно. Це ознака культурної та освіченої людини. Хіба людина, яка не
має достатньо знань та навичок зуміє гарно та красиво висловлювати
думки своєю мовою? Звичайно, що ні. А якщо не вмієш спілкуватись мовою
своєї країни, то тим паче не зможеш користуватись іншими мовами світу.
Отже, рідна мова- це справжній скарб. Ним необхідно вчитись правильно володіти, вдосконалювати свої знання, тоді не станеш байдужим дикуном.
Синку, йди роби уроки!
Або. Ульяно, прибери в своїй кімнаті!
МІФ — вигадане оповідання, в якому явища природи або історичні події зображуються й з'ясовуються в персоніфікованій формі.
Легенда — невеликий за обсягом прозовий твір усної народної творчості, в якому йдеться про чудесні події й уславлюється головний персонаж.
Казка - це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події.
Літопис – це літературний жанр у якому оповідь велася за роками (хронологія).
