Нет. В отличие от Геракла, Ахилла и Орфея Арион — личность не
мифологическая, а легендарная.
Героя рассказа А.Платонова "Цветок на земле" звали Афоня (Афанасий). Дедушка ласково называл его Афонюшка. Мальчик с родными жил в деревне. "Мать с утра до вечера работает в колхозе...", "...дедушка Тит спит на печке". Колхозы организовывали в деревнях. Печки тоже были в деревенских домах.
Автор не даёт описания внешности главного героя. Мне кажется, что Афоня симпатичный ребёнок старшего дошкольного возраста. Характер у мальчика хороший: он добрый, заботливый и любящий ("...выбрал все крошки из бороды деда, а комарика прогнал...", "...ты не бойся, я узнаю...и ты опять будешь жить...", "...и отнёс в аптеку, на лекарства, чтобы отец его не болел на войне от ран", "...принёс гребешок деду и подарил..."). А ещё он любопытный ("Ты скажи мне про всё!"), нетерпеливый, непоседливый ("...и начал будить его, чтобы он проснулся"), как все дети.
Афоня может немного пошалить, но он не лентяй. Мальчик с радостью трудился, когда узнал, как он может помочь своим близким и другим людям ("он собрал жёлтых цветов, сколько мог их удержать в охапке, и отнёс в аптеку...).
А.Платонов с симпатией относится к своему герою. Он по-доброму описывает проявления беспокойной детской души (как его дедушка), радуется его открытиям и хорошим делам.
Мне нравится мальчик Афоня. Он смог понять главное - для чего человек живёт и как надо жить. Я думаю, что этот ребёнок станет добрым и трудолюбивым человеком. Еого близкие будут им гордиться!
Трагедія «Прометей закутий» – найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VI-V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали «батьком грецької трагедії». Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті стародавніх греків. Ус і уявлення про світ, його походження, розвиток, майбутнє, усі сподівання, прагнення, нездійсненні мрії стародавніх греків, їх розуміння таких складних понять, як життя і смерть, людина і доля, зло і справедливість – усе це зосереджилось у міфах.
Прометей – один із улюблених міфічних героїв у Стародавній Греції. Міф про нього подає історію розвитку людства, як уявляли її собі в античності. За міфом люди були кволі й не могли ні думати, ні говорити, ні розуміти того, що бачили довкола. Прометей мав благородне серце, він перший зглянувся на людей і почав їм допомагати. Знічев’я й інші боги взялися навчати людей, але зажадали за це шани і багатих дарунків. Про-метей заколов жертовного бика й поділив тушу на дві частини. До більшої купи поскладав лише кістки, але прикрив їх гарним жиром, а м’ясо склав у брудну шкуру, ще й прикрив тельбухами. Потім він запропонував Зев-су вибрати, яку частину люди будуть віддавати богам, а яку залишать собі. Зевс вибрав більшу купу. Відтоді люди їли м’ясо, а кістки жертвували богам. Розлючений Зевс заборонив Прометею підніматися на Олімп, а людям відмовив дати життєдайний вогонь. Але Прометей за допомогою хитрощів викрав вогонь у богів і віддав його людям. За це Гефест за наказом Зевса прикував Прометея на краю землі до скелі; щодня прилітав орел і клював печінку Прометея, яка за ніч відростала знову. Після багатьох століть таких катувань Геракл вбив орла і визволив Прометея.
Цей міф був добре відомий усім стародавнім грекам. У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.
Трагедія Есхіла відзначається вірою у прогрес та розвиток людства.
Табакерка- коробка или шкатулка,
пёстренькая-яркая, разноцветная,
счесть нельзя-нельзя сосчитать,
уверился-убедился,
померкли-стали блёклыми (не яркими)
затеплилась звёздочка- стало в чём-то лучше,
право-правильно или право человека, то что он может сделать
извольте-будьте добры
с сими словами- с этими словами
учтиво-приняв это, поняв это,
свод- сведённое в одно целое
камин- пристенная печь, то есть, печь расположеная у стены.
опамятоваться-вспомнить