<span>Вывод: популяция – структурная единица вида и эволюции.
</span>
Осінь у природі
Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня – день осіннього рівнодення. Ден і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце – і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується.
Основні зміни у неживій природі – похолодання - несе за собою зміни у живій природі.
Рослини змінюють своє зелене вбрання, готуються до зимового холоду. На золотому фоні зжовклого листя виділяються яскраві плями розфарбованих кленів та осик. Червоніє листя черемхи, вишні, горобини. Чисте і прозоре осіннє повітря, прозора вода у лісових струмочках. Ще цвітуть пізні квіти, жовтіє і в’яне трава. Поступово починається час листопаду. Раніше за інші дерева скидає листя липа і старі тополі. Посилений листопад починається за першими приморозками.
Буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра ,сумна , похмура.
Кущі і дерева скидають листя. Сохнуть трави. Хоча життя їхнє не припиняється, вони перебувають у стані спокою.
Зима у природі
Найхарактерніша ознака зими – випадання снігу. Сніжинки – шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари. Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці.
Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив має для них важливе значення. Сніг – поганий провідник тепла. Вкриваючи землю мов килимом, він захищає рослини від переохолодження.
У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди зберігається стала температура – не нижча від +4. Маса води найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має меншу масу і спливає під шаром, температура якого +4. У такій воді риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю від нестачі кисню. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почувають себе чудово.
Весна у природі
Сонце в полудень піднімається все вище, дужче пригріває. День сатє довшим. Земля звільняється від снігу. Течуть по вибалках струмки. На річках почала скресати крига.
Після зими тобі хочеться легше вдягнутися. Не поспішай цього робити. Повітря ще холодне. Можна застудитися. Вибирай сухі місця для рухливих ігор. Намагайся не промочити ноги. Якщо це сталося, негайно йди додому і зміни взуття. З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, сон-трава, фіалки.
До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це — кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи зацвітає осика, потім — тополя. Інші дерева й кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.
Літо у природі
Сонце в полудень стоїть високо. Його ласкаве, тепле проміння проникає всюди. Літній день довгий, сонячний, гарячий. Ніч коротка. Тільки згасне вечірня зоря, як починає світати.
Повітря наповнене запахами трав, квіток. Луки вкрилися килимом квітів. Дозріли суниці. Легким рум'янцем укрились ягоди горобини.
З гаїв, лісів лине спів соловейка, зозулине ку-ку. У полі чути веселу пісню жайворонка.
Улітку загартовуй свій організм. Бери участь в іграх на повітрі. У міру купайся, загоряй.
Не їж немитих овочів і фруктів. Додержуйся режиму дня.
Воздействие человека на природуВОЗДЕЙСТВИЕ ЧЕЛОВЕКА НА ПРИРОДУВведениеКаждый из нас, каждый из тех, кто считает себя частицей мирового человечества, обязан знать, какое влияние оказывает человеческая деятельность на окружающий нас мир и чувствовать на себе долю ответственности за те или иные действия. Именно человек является причиной собственных опасений по поводу природы, как дом, дающий пищу, тепло и другие условия для его нормальной жизни. Человеческая деятельность является весьма агрессивной и активно разрушающей (преобразующей) силой на нашей планете. Человек с самого начала своего развития чувствовал себя хозяином всего, что его окружает. Но, как гласит пословица: "Не руби сук, на котором сидишь". Одно неверное решение и, возможно, понадобятся десятки, а то и сотни лет на исправление роковой ошибки. Природный баланс весьма хрупок. Если серьезно не задуматься о своей деятельности, то эта самая деятельность непременно начнет душить само человечество.<span>
</span>