Закінчилась осінь.Випав пухкий сніг.Він вкрив чорну землю пухнастим срібним килимом.Які гарні дерева і кущі в сніговому уборі. В лісі стоїть тиша.Тепер можна ходити на лижах, бігати на ковзанах по свинцевому льоду.Сіється з неба пухнастий сніг. Звірі також не злякались крижаних морозів. Білка в дуплі горішки гризе.Заєць стрибає, гріється.Сердиті морози на озерах мости будують.А рибам під дахом ще тепліше.
Неволити,ненавидіти,непокоїти,непритомніти,нехтувати,незчутися,незтерпеливитися,нездужатися,нетямитися.
<span>Нарешті настала довгожданна весна!багато людей і дітей повибігали на вулицю зустрічати журавлів та багато інших птахів.в тому числі був і я.коли вийти на двір зразу почуєш запах весни.також ми ходили з всією сім"єю дивитися на підсніжники.їх там було багато,просто очі розбігалися.а такий запах...ми не стали їх збирати тому,що не можна. мені дуже подобається пора року весна!!!!!</span>
Уявімо собі на мить, що українці є однією сім'єю.
Це велика і дружня родина. У ній панує любов і злагода. Усі поважають один одного. Не сперечаються, а дослухаються до думки кожного. Не крадуть. Не ображають нікого. Не обманюють і не використовують інших. Поганих слів не вживають. Усі є добрими і щирими. Безкорисливими і співчутливими. Працьовитими і чесними. Люблять свій край.
У такому випадку зникнуть злочини. Не буде голодних і самотніх людей. Не будуть покинуті діти. У кожного будуть батьки, котрі любитимуть їх. Усі будуть щасливими. Головне не буде війни.
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/7686972#readmore