По-три-во-жи-ти, <span>ход-жу, від-жи-ти, під-зем-ній. чо-ти-ри кі-ло-гра-ми, алея,
М. Ко-цю-бинсь-кий, без-до-ріж-жя, зем-ля, гуд-зик, пта-ство, крає-знав-ство. обклас-ти, зем-ле-трус, ви-тра-ча-ти, да-чаль-ній, над-зви-чай-ний, бур"ян, низь-ко, ака-де-мія, да-ле-ко-схід, Дес-на, виш-ня, укра-їнсь-кий, дві ти-ся-чі чо-тир-над-ця-тий рі., п"яти-гран-ний, ра-йон, ви-зна-ти.</span>
Правдивий текст з місця подій виклав відомий журналіст.
Культурний діяч України прославив свою країну.
Лагідний сонця порух, засвітив її обличчя.
Я люблю малювати.
Ніколи не дразни котів.
Чому ти не любиш читати книжки?
Позич Петрові олівець.
Ця книга написана К. С. Льюїсом.
Картина Феодосія Гуманюка дуже мене вразила. Постає питання: що саме припало мені до душі? Споглядаючи витвір, перед нами вимальовується образ вродливої дівчини. ЇЇ зовнішність є привабливою. Живописець змалював Марусю кароокою, з русявим волоссям. Білосніжна сорочка, червоне намисто та яскрава стрічка навколо голови вигладають дуже гармонійно. Поруч з нею зображені козаки, які йдуть захищати вітчизну під супроводом пісень цього прекрасного дівча.
Мені сподобалась картина в цілому. Художник дуже природньо змалював дівчину, до найменших деталей. Вона виглядає дуже вродливою.
Осінь золота-осінь холодна, сонце засмучене-сонце жовте, руки ласкаві-руки теплі, вода холодна-вода блискуча, білка спритна-білка кумедна.
НАСТУПИЛА ЗОЛОТА ОСІНЬ.
БЛИСКУЧА ВОДА ВИБЛИСКУЄ В ОЗЕРІ.
СОНЦЕ ЗАСМУЧЕНЕ ДИВИТЬСЯ НА НАС.
