Якьи я був президентом України то,по-перше я зробив би так ,щоб школярам було цікавіше вчитися і відпочивати. А саме,як би я це зробив?Це просто.Навчання поєднав би з відпочинком,а відпочинок відповідно з навчанням. Ось ,наприклад,на уроці читанння ,читаючи якусь казку,не просто читати,а й погратися в рольові ігри,поділити ролі і зіграти сценку казки. Було б дуже цікаво.Або провести урок природознавства на природі-і відпочинок і навчання.По-друге,я зробив би так щоб для дітей в країні все було безкоштовно,щоб кожна дитина мала будь-яку іграшку або книжку,яку вона забажає.Ще,напевно,збільшив би кількість вихідних днів для всіх людей.<span> Я сподіваюсь,що добре навчаючись в школі,я зможу дорости до президента.</span>
Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір'ю. Кожний із нас під словом Вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних.
І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче.
Для моєї сім'ї День захисників Вітчизни — не просто дата в календарі, а одне з найвизначніших свят. Мій прадід загинув, захищаючи Вітчизну. Його листи і похоронка бережно зберігаються у нашій оселі. Мама і бабуся навіть їздили на його могилу кудись на Львівщину. Мій дідусь — кадровий військовий. Куди тільки не кидала його доля! Разом із бабусею вони об'їздили майже весь колишній Радянський Союз. Моя мама і народилась не в Україні, а на Камчатці. А мій татко — офіцер запасу. Після закінчення авіаційного інституту він два роки служив авіаційним техніком і має звання старшого лейтенанта.
Я теж мрію стати військовим. Після закінчення школи сподіваюсь вступити до Харківського військового університету. Ось і буде у нас військова династія. Професія захищати Батьківщину, на мою думку,— найпочесніша з професій на землі.
Я не розумію юнаків, які намагаються уникнути військової служби, адже армія завжди гартувала і тіло, і дух. Лише в лавах армії кується мужність. Це моє переконання. Тому я багато уваги приділяю спорту, майже стільки, скільки і навчанню.
Дехто говорить, що нам нічого захищати, бо у нас немає держави. Я так не думаю. Економічні негаразди — це процес становлення нашої молодої держави, це як хвороба, яку треба подолати. А хіба хвору матір кидають напризволяще? Ні, її лікують і захищають.
Я дуже радий, що Президент України узаконив день двадцять третього лютого як День захисників Вітчизни. Сподіваюсь, що ми повернемося до традицій урочисто відзначати проводи до лав української армії. Така інформація вже була в пресі. Жителі Дергачівщини урочисто вітали юнаків, які поповнили лави захисників Батьківщини.
Як добре, що ми живемо в миролюбній державі, але мир треба не тільки берегти, а і вміти захищати. А коли вже жінки обирають професію військових, то нам, сильній половині суспільства, має бути соромно за те, що є серед нас такі, що уникають військової служби.
День захисників Вітчизни — це свято сивих ветеранів і військовослужбовців усіх поколінь, це свято нинішніх військових і тих, що прийдуть за ними, це свято тих жінок, які чекали своїх рідних з армії або ділили з ними нелегку військову долю. Отже, День захисників Вітчизни — всенародне свято.
1. Несказаних
2. Розпеченими обличчями, замазані
3. заміжжю
4. просинню
5. проміння, осіннього
6. нескінченна
[ ж ó в т і ] .
ж - приголосний, дзвінкий, твердий.
о - голосний, наголошений.
в - приголосний, дзвінкий, твердий.
т - приголосний, глухий, твердий.
і - голосний, ненаголошений.
[ п á л и( наближене до е) ч к и( наближене до е) ]
п - приголосний, глухий, твердий.
а - голосний, наголошений.
л - приголосний, дзвінкий, твердий.
и - голосний, ненаголошений, наближений до е.
ч - приголосний, глухий, твердий.
к - приголосний, глухий, твердий.
и - голосний, ненаголошений, наближений до е.
