Ми часто згадуємо в розмові слово «природа». І у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.Дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. Міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
Сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. Але не завжди ми можемо захистити прекрасне. Найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. І це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. Гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. Адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.Тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. Тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. Ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. Хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.
<span>Спочатку звернемось до тлумачного словника. "Вихованість — це вміння поводитись". Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях. </span>
<span>Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними. </span>
<span>Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством. </span>
<span>Міркуйте самі: поснідавши десь на лісовій галявині, найлегше, звичайно, "забути" там залишки їжі, папір. Більше клопоту — зібрати все це і закопати чи взяти з собою, щоб потім викинути в ящик для сміття. </span>
<span>Поступитися місцем у переповненому автобусі літній людині — це значить самому відчути помітну незручність. Та без вагань це зробить кожна вихована людина. Вона ж не дозволить собі увімкнути транзистор під вікнами житлового будинку. Вона знає: ми живемо у вік, коли навколо і так гамірно, як же не оберігати спокій і тишу? </span>
<span>Вихованість — це не тільки ввічливість і привітність. Це й людяність. Це — бути серед людей Людиною. Для цього, насамперед, потрібно мати такі внутрішні якості, 3як щирість, доброта. Несподіваний життєвий конфлікт вихована людина розв'яже швидше з гумором, ніж з досадою. </span>
<span>Зовнішня культура, поведінка людини не відділені глухою стіною від її внутрішнього, духовного світу. Слухання музики, споглядання творів мистецтва, читання книг — все це збагачує духовний світ людини, а значить, і сприяє вихованню. </span>
[ р о з' і р в а л а ] 4 скл 9 б 9 зв
[ б л и с к а в и ц' а ] 4 скл 10 б 10 зв