Друг - сущ.
1.(Кто?) друг.
Н.ф. друг
2.Постоянные признаки: нариц., неодуш., мужской род, 2 скл.
Непостоянные признаки: в ед.ч. Именительном падеже.
3.(Кто?) друг
У гущавині гілля дуба з,явилася небачена досі істота.Для людей настало нове,ще незнане раніше життя.Велика ...,вкрита соломою,притулилася біля яру.Мотря помітила у кущі калини червоний кетяг,нескльований горобцями.Спасибі Вам,мамо за вічну любов і всю неоплачену ласку.В дущі бринить цілющим джерелом любові ще невипита криниця.
Кажуть що обличчя дзеркало душі людини І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте худорляве засмагле на сонці. Високий лоб зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосс Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. Зпід них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється Очі стають гнівними і пронизливими.
Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах дужий спритнийвитривалий, бо постійно займається спортом.е