1У водному середовищі коливання температури впродовж доби та року менші, ніж у наземно-повітряному. Це пов’язано з тим, що вода, на відміну від повітря, повільніше нагрівається й охолоджується.
2У водному середовищі світла найбільше у верхніх шарах. Тому тут поширені зелені рослини. А глибоководні тварини, наприклад деякі риби і черви, живуть на глибині кількох кілометрів. Там панує суцільна темрява.
Розглянемо, як пристосувалися мешканці водойм до дихання. Риби і раки дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Кити і дельфіни живуть постійно у воді, але дихають атмосферним повітрям (мал. 158). Тож час від часу тварини виринають із води, щоб вдихнути повітря. Жаби дихають легенями на суходолі і шкірою — у воді. Тюлені, моржі перед зануренням у воду роблять глибокий вдих, набираючи в легені повітря.
Проживання у водному середовищі вплинуло на будову органів руху . Риби рухаються за допомогою плавців, водоплавні птахи, бобри і жаби — за допомогою кінцівок, що мають перетинки між пальцями. Тюлені й моржі мають широкі ласти. Якщо на крижинах вони доволі неповороткі, то у воді — спритні й швидкі. У жуків-плавунців плавальні ніжки нагадують весла.
Крахмалистое семя-содержит большое количество углеводов (зерновые,например)
Масличное семя-содержит большое количество жиров( подсолнечник,конопля,тыква)
Теплокровность четырёх камерное сердце
2.<span>По скелету, особенно по строению черепа, змей можно отличить от ящериц совершенно безошибочно. Внешних же признаков отличия совсем немного. Все змеи без исключения лишены ног, во всяком случае таких ног, которые видны снаружи невооруженным глазом. У всех змей веки стали прозрачными и срослись, поэтому змея не может моргать.</span>
Их относят скорее всего к иглокожим