<span>К середине 50-х годов в Венгрии сложилась предкризисная ситуация. В это время у власти в стране стоял Матеаш Ракоши -лидер Венгерской партии труда (ВПТ). Несмотря на определен¬ные успехи (рост национального дохода, строительство новых городов и предприятий), в стране превалировали негативные тен¬денции. Они заключались, во-первых, в антидемократическом характере власти. Союзники ВПТ по Венгерскому национально¬му фронту независимости - ПМСХ и НКП - под нажимом руко¬водства вынуждены были заявить о самороспуске. Проводились репрессии по отношению к известным политикам, в том числе к членам ВПТ (были осуждены: председатель президиума ВНР Ар-пад Сакашич, министр иностранных дел Дюла Каллаи, видные члены партии Ласло Райк и Янош Кадар). Всего репрессии зат¬ронули свыше 5 тыс. чел. Во-вторых, плановые задания (так на¬зываемые «трехлетки») были необоснованно завышены. Достичь цели пытались с помоощью политики «затягивания поясов» и вне¬дрения «спартанского образа жизни», что привело к торможению роста уровня жизни населения. В-третьих, серьезной проблемой было отставание сельского хозяйства, которое усилилось в пери¬од «трехлетки», так как основное внимание уделялось индуст¬рии. Проблему попытались решить увеличением госпоставок и объединением крестьян в кооперативы. Однако эта политика провалилась. Даже после административного давления к концу 1952 г. в кооперативах оказалось лишь около трети обрабатываемой земли. Произошло сокращение пахотных площадей.</span>
Возможно тем,что китайцы придумали технологии ,которые еще в древности отличались от разработок европейцев.К примеру:изобретение бумаги.Китайцы очень дорожили своими секретами.
<span>Гуситський рух - збройна боротьба чеського народу проти католицької церкви, феодального гноблення та німецького засилля у XV ст.Передумови й причини<span>Німецька мирна колонізація чеських земель (з XII ст.) сприяла економічному зростанню країни; німці панували у промисловості , торгівлі й міському самоврядуванні.Посилення позицій католицької церкви (великі земельні володіння, симонія, вилучення більшої частини десятини на користь Риму, продаж індульгенцій).Зростання незадоволення чехів католицькою церквою та німецьким пануванням.</span>Привід: страта Яна Гуса за звинуваченням у єресі в 1415 році; його послідовники називали себе гуситами.Ян Гус (1371 - 1415 рр.) - чеський проповідник, професор Празького університету.Погляди Яна Гуса Церква має повернутися до "євангельської бідності".Єдиний авторитет у справах віри - Святе Письмо, а не накази пап і рішення церковних соборів.Засуджував симонію і продаж індульгенцій.Усі християни, а не тільки духовенство, мають причащатися і вином, і хлібом.Богослужіння мают відбуватися чеською мовою.Основні течії гуситського рухуЧашникиСимвол - чаша для церковного вина.Склад: міська верхівка, середнє духовенство і рицарство, професори університету.Вимоги<span>Позбавити католицьку церкву земель.Запровадити відмову від власності для духовенства.Здійснювати причастя мирян хлібом і вином.</span>ТаборитиНазвані за місцем розташування укріплення на горі Табор.Склад: дрібне дворянство, міська біднота, бідне духовенство, селяни.Вимоги<span>Позбавлення церкви влади і власності.Переведення церковних служб на чеську мову.Скасування приватної власності і створення царства справедливості.</span>Результати й наслідки гуситського руху<span>Наприкінці XV ст. у Чехії співіснували католицька і незалежна від Риму християнська гуситська церкви.Покінчено з німецьким засиллям.Створено умови для розвитку чеської мови і культури.Гуситські війни стали прологом для європейської Реформації XVI ст.</span></span>
Отсталость России во всех сферах жизнедеятельности( наука, образование, медицина и т.д.)
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
Починаючи з сер. XIX ст., у Західній Україні крізь залишки феодалізму пробивалися паростки соціального прогресу. Помітне пожвавлення в економіці почалося наприкін. 60-х — на поч. 70-х років. Та лише в 70—80-ті роки відбулося становлення фабрично-заводської промисловості, хоча й тоді з 869 підприємств Східної Галичини більшість були дрібними, на яких було зайнято по 5—10 робітників. Дрібні підприємства переважали також на Буковині та в Закарпатті. Провідними були борошномельна, лісопильна, нафтова галузі, де до сер. 90-х років завершився промисловий переворот.
Названі вище галузі виробництва у Галичині стимулювали залізничне будівництво. У 60-ті — на поч. 70-х років західноукраїнські землі отримали залізничне сполучення із Заходом, яке здійснювалося не тільки з економічних, а й з воєнно-стратегічних міркувань. Згодом воно з'єднало Львів з українськими землями, що входили до складу Росії. До поч. 1901 р. довжина залізниць досягла 3859 км, що сприяло розвиткові торгівлі й промисловості.
Наприкін. XIX ст. почали розвиватися металообробна та машинобудівна галузі промисловості, хоч і на низькому технічному рівні.
Проте Західна Україна залишалася землеробською. У сільському господарстві почали застосовувати нову техніку, вирощувати нові культури, використовувати вільнонайману працю, розвивати торгове тваринництво та зернове господарство. Земля, як і раніше, була зосереджена в руках поміщиків і селян, які розбагатіли. У Східній Галичині налічувалося 80 % дрібних селянських господарств, на Буковині — 87 %. Схожа картина спостерігалася і в Закарпатті.
Селяни сплачували непосильні викупні платежі, витрачали великі кошти на тривалі судові процеси заліси й пасовиська, пропінацію. Економічний тягар значно посилювали також прямі та непрямі податки, різноманітні повинності. Погіршували непросту ситуацію й корчми, що стали неодмінним атрибутом західноукраїнських сіл.
Становище селянства Західної України значно погіршилося внаслідок економічної кризи 70—80-х років XIX ст. Зокрема, Галичина за смертністю населення посідала перше місце в Європі. Тому не дивно, що впродовж усього пореформеного періоду не припинялася боротьба селян за свої права. У Східній Галичині й Північній Буковині відбувся 871 селянський виступ. Селяни використовували такі форми боротьби: відмову працювати у поміщицьких маєтках, страйки, збори, захоплення поміщицьких земель, втечі, підпали.
Важким було становище робітників. Тривалість робочого дня, розмір заробітної плати, умови праці та життя залежали від підприємців. Хоч у 1885 р. австро-угорський уряд видав закон про обмеження робочого дня 11 год. насправді він тривав Значно довше. Зарплата західноукраїнських робітників була найнижчою в імперії. До того ж жіночу та дитячу працю, яку Досить широко використовували у промисловості краю, оплачували наполовину менше за чоловічу.