Радзіма<span> - бо тут мы нарадзіліся, бо яна нам самая родная з усіх краін ва ўсім свеце.</span>
Поле, лес, рэчка, возера, зямля, па якой мы ходзім, веска ці горад, у якім мы жывем, - гэта Радзіма.
<span>Наша зямля завецца таксама </span>Бацькаўшчы-на<span> - бо яна засталася нам ад нашых бацькоў. А ім ад іх бацькоў - нашых дзядоў. І так - аж ад самых далекіх </span>продкаў<span>.</span>
<span>Лондон</span>
Лондон - це столиця Великобританії, це місто мрії, місто, яке я дуже хочу
коли-небудь відвідати.
Лондон складається з чотирьох частин, що різко відрізняються одна від одної:
західна частина Лондона (Вест-енд), східна частина Лондона (Іст-енд), діловий
центр Лондона, Вестмінстер. Західна частина Лондона відома своїми багатими
магазинами, ресторанами, музеями. Східна частина міста набагато бідніша: її
жителі – прості люди, робітники. Діловий центр Лондона - місце зосередження
бізнесу; тут знаходиться величезна кількість офісів, компаній, бізнес центрів.
Вестмінстер - це історичний центр міста, він багатий на різноманітні пам'ятки.
Існує безліч місць у Лондоні, які варто побачити, серед яких можна
зазначити Весмінстерское абатство - готична церква, традиційне місце коронації
і поховання королів Великобританії, знаменитий годинник Біг Бен, найбільше
оглядове колесо у світі, що називається "око Лондона", Гайд парк – найбільший
і найгарніший парк міста.
На завершення хочеться сказати, що Лондон - це місто-казка, яке повинен
відвідати кожний, хто хоче розширити свій кругозір.
М'який грунт буває після дощу.
Відокремленими називаються другорядні члени речення, які виділяються за змістом та інтонаційно і виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні. В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі — розділовими знаками. За своїм значенням відокремлені члени речення наближаються до простих речень (З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий (Леся Українка)).
Відокремленими можуть бути лише другорядні члени речення — означення (зокрема прикладки), обставини, додатки. Головні члени речення не відокремлюються. У вимові відокремлені члени речення виділяються логічним наголосом і невеликими паузами, а на письмі комами, іноді — тире (переважно в кінці речення). Другорядні члени речення відокремлюються у таких випадках: 1) коли цьому сприяє незвичний порядок слів у реченні (Стояв липневий день, тихий, сонячний); 2) коли другорядний член вносить у речення додатковий відтінок причини або протиставлення (Пор.: Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах) — Кінь тихенько заіржав (чому?), бо був наляканий громовицею); 3) коли другорядні члени поширюються залежними словами (Навіть сусіда, великий знавець у голуб’ячому спорті, замилувано стежив за «чужаком» (Л. Смілянський)); 4) Коли другорядні члени мають уточнювальне значення (Там, над Россю, стоїть одна висока скеля (І. Нечуй-Левицький)); 5) коли другорядні члени (означення, обставини) виражені дієприкметниковим чи дієприслівниковим зворотом (Я мчав через хащі, ламаючи гілки, спотикаючись і наштовхуючись на дерева (В. Нестайко)).
Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір’ю. Кожний із нас під словом Вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних. І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче. Для моєї сім’ї День захисників Вітчизни — не просто дата в ка лендарі, а одне з найвизначніших свят. Мій прадід загинув, захи щаючи Вітчизну. Його листи і похоронка бережно зберігаються у нашій оселі. Мама і бабуся навіть їздили на його могилу кудись на Львівщину. Мій дідусь — кадровий військовий. Куди тільки не кидала його доля! Разом із бабусею вони об’їздили майже весь ко лишній Радянський Союз. Моя мама і народилась не в Україні, а на Камчатці. А мій татко — офіцер запасу. Після закінчення авіацій ного інституту він два роки служив авіаційним техніком і має зван ня старшого лейтенанта.