1)Кріт улітку в лісі зміг
Збудувать собі барліг.
А ведмідь заліз в дупло,
Влаштував собі житло.
Білка теж знайшла містечко –
На кущі звила гніздечко.
Вирив нірку горобець –
Нісенітниці кінець.
2)В ліс Незнайко увійшов –
Під кущем йоржів знайшов.
Біля річки посидів –
Наловив собі грибів.
До городу завітав –
Стиглих яблук накопав.
А по саду походив –
Моркву з яблуні струсив.
3)Акула із річки на дуба пірнула,
Веселу зозулю на ньому почула,
До неї сказала:
— Знайшла я прикраси!
На дубі зеленім ростуть ананаси.
Зозуля всміхнулась, промовила:
— Ку — ку!
Якщо вже знайшла, то візьми їх у руку.
4)Бобри стояли біля дуба
І лікували більці зуби.
Казали:
— Будеш добре їсти
І навіть дуба зможеш гризти.
Сказала білка навідруб:
— Твердий занадто цей ваш дуб!
Не хочу я його нітрішки —
Мені давайте ви горішки!
5)Ґава взула черевичка
І пішла у них до річки
Танцювати гопака.
Зачепилась за шнурка —
В річку з берега упала
І линам таке сказала:
Ви не смійтеся, що ґава —
Недотепа і роззява.
6)Дятел хатку конопатив,
Щоб жила у ній синиця,
Та в хатинці на осиці
Поселилася лисиця.
В кошик жолуді збирає —
Вже врожаю повна хатка.
Дятел мовить:
— Кабанові
Подаруй ці жолудятка.
7)Єноти довго вчили ноти,
А потім сіли біля плоту.
Сказав єнот дружку — єноту:
— Навіщо ми вчимо ці ноти?
Всі кажуть: ми самі є... ноти.
8)Біля липи дві куниці
День читали небилиці.
Вибіг заєць із пшениці,
Каже:
— Гарні небилиці!
Я від них так реготав —
Аж скрипів широкий став!
Ви мені позичте миску —
Рибний суп зварю зайчиську.
Л помякшене ю буде у(голосна) б(тверда) и(голосна) с(тверда) т(тверда) о(голосна) к(тверда)
Твір «Що таке гідність людини»
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.
В космосі є планети.
<span>Нещодавно в космос полетіли </span>ракети.
<span>Багато людей прийшли на </span>космодром.
Кораблі<span> пливуть в морі.</span>
<span>Мені подобаються </span>зорі.
<span>Космонавт, коли летить у космос, вдягає </span>скафандр.
<span>У мене на столі стоїть красивий </span>комп’ютер.
Навколо планети Замля рухаються супутники<span>.</span>