-Як же мені набридла ця осінь.
-Ти не любиш осінь?
-А за що її любити?
-Як за що? Ти тільки поглянь яка краса новколо, яке різнобарв"я
-А ще ,майже, щодня дощ,болото,бруд..
-І купа різних смаколиків, які дозрівають лише восени
-Добре,гаразд,а ти забула,що до школи ми йдемо саме восени?
-І що ж у цьому поганого?
-Ти ще питаєш? Гори домашнього завдання, погані оцінки..
-А ще друзі, яких ти давно не бачила.
-Ну, так..Тоді якщо подумати, виходить осінь- найкраща пора року
Щось,дощ,щука,лящ - якось так
На мою думку, виховання особистості – є одним із найважливіших етапів її формування. Усі необхідні якості, що супроводжують людину у житті, закладаються ще в дитинстві. Тому батьківська любов і підтримка, порада і мудре слово, і просто гарний приклад для наслідування – це найкращі чинники для становлення особистості. Згодом, будучи дорослою, особа може чітко поставити собі за мету – впевнено йти до своїх цілей.
По-перше, повертаючись до думки про виховання особистості, варто говорити про важливість батьківського повчання. Адже ставлення батьків до дитини й стосунки між близькими як щабель до саморозвитку.
По-друге, кожна дитина має бути гордістю для своїх батьків. І тоді у будь-якому віці сформована особистість матиме сили й натхнення в усіх своїх починаннях.
Отже, у вихованні особистості завжди мають переважати такі людські якості, як любов, підтримка і порада рідних. Дитина повинна бути гордістю для батьків та відчувати в них опору. Маючи таке підґрунтя, особа обов’язково буде успішною, а загальнолюдські цінності ставитиме вище за інші.