Это "Медный всадник", только финалом там и не пахнет. Этими словами открывается третья (из шести) строфа Вступления.
<span>Прошло сто лет, и юный град, полночных стран краса и диво... ну и так далее. Короче, вознёсся пышно, понимаешь ли, и горделиво.</span>
<u><em>Життя людини, її здоров’я — це головне. У кожної людини воно одне. Втратити здоров’я або життя дуже просто і легко, а от повернути його назад іноді буває неможливо. Тому про це треба завжди пам’ятати. Кожен з вас іде вранці до школи, а після уроків повертається додому. Це — дорога до школи. Вибір такої дороги треба обдумати і обговорити з дорослими, щоб вони знали, де вас зустрічати, коли виникне потреба. Дорога ця повинна бути якомога безпечнішою, щоб по можливості не переходити вулицю або переходити її найменшу кількість разів по підземному чи регульованому переходу, щоб була ця дорога освітлена і люки всі були міцно закриті, а у дворах не було бродячих собак. Як же вибрати саме такий безпечний маршрут? Виявляється, що просто. Кілька разів треба з мамою або татом пройти до школи різними маршрутами, підрахувати, скільки часу йде на кожен з них, які перешкоди трапляються на шляху, скільки разів ви переходите дорогу і чи можна цього уникнути і т. д. Тоді вибираєте найбезпечніший маршрут і ходите лише ним, щоб батьки знали, де вас зустрічати, коли раптом ви затримаєтеся у школі. Безпечна дорога — це життєва необхідність. І ваш маршрут повинні знати найближчі люди, щоб у разі необхідності надати допомогу.</em></u>
(сказ)/к\[а]-основа-сказк,(берез)/ов\[ый]-основа- березов
()-корень, /\-суффикс, [] окончание
<span>Ответ - 3
</span><span>То длинный сук её за шею зацепит вдруг,то из ушей златые серьги вырвет силой, то в хрупком снеге с ножки милой увязнет мокрый башмачок</span>