Саме людина є причиною власних побоювань iз приводу природи, як будинок, що дає ïжу, тепло й iншi умови для його нормального життя. Людська дiяльнiсть є досить агресивною й активно руйнуючою (перетворюючоï) силою на нашiй планетi. Людина iз самого початку свого розвитку почувала себе хазяïном усього, що його оточує. Але, як говорить прислiв'я: “Не рубай сук, на якому сидиш”. Одне невiрне рiшення й, можливо, знадобляться десятки, а те й сотнi рокiв на виправлення фатальноï помилки. Природний баланс досить тендiтний. Якщо серйозно не задуматися про свою дiяльнiсть, то ця сама дiяльнiсть неодмiнно почне душити саме людство. Це ядуха вже почалася в якiмсь ступенi i якщо його не зупинити, то воно моментально почне розвиватися з неимоверно швидкою швидкiстю . Однак першi кроки назустрiч природi вже робляться, природу починають поважати, доглядати за нею й пiдтримувати в нiй елементарний порядок. Хоча й надходять всi новi й новi забруднення, величезне число усувається, але це мало. Забруднення потрiбно не усувати, а запобiгати Потрiбно всесвiтнє об'єднання, довга, злагоджена й цiлеспрямована дiяльнiсть рушiйних i виробляючих сил планети Але, спочатку, для того, щоб боротися проти впливу людини на навколишню природу необхiдно з'ясувати вплив людськоï дiяльностi на окремi роздiли природи.