Это депортация - принудительная высылка как отдельных лиц, так и целых народов из мест постоянного проживания.
Я могу только ответить про его внутреннюю политику
Вів боротьбу з феодальними міжусобицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та Чернігово-Сіверського і Київського князів не допустити зміцнення влади Данила Романовича і брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.
Винятково здібний правитель; об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство.
Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.
Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну православну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила.
1264 року король занедужав і помер у Холмі, де був похований у церкві святої Богородиці, яку збудували за його життя. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломоні».
Зміцнення великокняжої влади у Волинсько-Галицкому князівстві за часів Данила було тимчасовим явищем. За правління його наступників відновилися тенденції до феодальної роздрібленості, які провокувала боярська верхівка.
Галицько-Волинська держава, проіснувавши понад століття, поширила свою владу на більшість земель нинішньої України. Грушевський вважав це державне утворення найбезпосереднішим спадкоємцем Київської Русі. Своїм успіхам і життєздатності воно завдячувало видатній особистості короля Данила. Після падіння ГВК правонаступниками Київської Русі заявили себе Велике князівство Литовське (з офіційною староукраїнською мовою та православ'ям), а потім і Московська держава.
Гладиатор это боец раб в Древнем Риме, который сражался на гладиаторских боях в колезее
<span> б) уплате Москве значительной сумме денег</span>
Сочинение по истории «Путешествие по средневековому городу» или «Средневековый город»
Я вошел в этот французский город утром через ворота в крепостной стене. Стражники только что открыли городские ворота, запертые ночью. Поэтому со мной в город въехало множество крестьян, которые везли на телегах товары на ярмарку.
Я попал в лабиринт узких улиц. По некоторым из них не смогла бы проехать даже повозка. Вдобавок вторые этажи домов сильно выступали над первыми. Мне пришлось пробираться в полутьме, держась за стены. Женщины громко переговаривались из окон над моей головой. Один раз сверху прямо на улицу выплеснули помои. Я еле успел отскочить.
Улицы были очень грязными. На одной из них валялась в луже толстая свинья. В тупиках часто попадались помойки, по которым спокойно разгуливали крысы. Местные жители рассказали мне, что всего год назад в городе появлялась чума. Но опустошающей эпидемии, к счастью, не случилось.
Я добрался до улицы ремесленников. Здесь работали кожевники, кузнецы, столяры, ткачи, портные, обувщики, граверы, золотых и серебряных мастера. Двери каждой мастерской были открыты и над входом висела эмблема цеха, то есть объединения ремесленников. От местных жителей я также узнал, что в городе работает прядильная мануфактура, где трудится много людей.
Я вышел на центральную площадь, замощенную булыжником. Полюбовался башней-ратушей, в здании которой заседают мэр и муниципальные власти. По соседству с ней расположился главный городской собор. Он построен в готическом стиле. Его узкие башни с острыми шпилями как будто пытаются дотянуться до небес.
Над городом возвышался холм, на котором я увидел замок, окруженный стеной и рвом. Это была резиденция герцога Алансонского, феодала и владельца всех окрестных земель. Жители города не работали в его имении, но все равно полностью зависели от его гнева и милостей.