Название: "К Чадаеву"
Автор: А. Пушкин
Род: лирика
Вид: гражданская
Жанр: послание
Тема: рассказ автора о борьбе с неограниченной властью.
Идея: каждый народ имеет праву на свободу.
Художественные средства:
Эпитеты: тихая слава, юные забавы, власть роковая, вольность святая, пленительное счастье.
Обращение: мой друг, товарищ.
Оксюморон: тихая слава.
Сравнение: как сон, как утренний туман.
Метафора: горит желанье.
Так написано, потому что Тютчев олицетворяет зиму. (Чародейка)
Айвенго це герой історичого роману Вальтера Скотта. З назви твору я можу сказати що Айвенго це головний герой. В романі я часто зустрічаю героя отже його життєва історія найширша.
Вперше я зустрівся із персонажем, коли кавалькада на чолі з пріором Еймером зустріла Пілігрима (Айвенго) та запитала як дістатися до замку Седріка Ротервудського.
В ті часи в Англії часто проводилися рицарські турніри. Один з них був призначенй в Ешбі в графстві Лестерському. Найвправнішим з лицарів вважався Бріан де Буа-Гільбер. В рицарському турнірі приймав участь загадковий вершник на щиті якого був зображений дуб з оголеним коренем та напис Desdichado що означало Позбавлений Спадку ( цей загадковий лицар був Айвенго). Коли Бріан де Буа-Гільбер та лицар Позбавлений Спадку зустрілися в поєдинку то загадковий лицар майже не вбив Бріана коли принц Джон зупинив поєдинок і визнав лицаря Позбавленого Спадку переможцем турніру. Коли Айвенго нагороджували він впав непритомний бо був поранений в бік.
Після турніру Ісаак із Йорку, Ребекка, Ровена та Седрік поверталися до дому за ними несли ноші з пораненим Айвенго. Прямуючи лісом друзів взяли у полон розбійники. Потім з'ясувалося, це були переодягнені лицарі Фрон де Бефа. Вамбі вдалося сховатися та врятуватися від розбійників, він попрямував до зброєносця Айвенго Гурта. Він розповів йому сумну історію про викрадання. Гурт зустрів загадкових йоменів з лісу (ви вже зрозуміли що це були Робін Гуд та його ватага) які допомогли Гуртові визволити Айвенго та його друзів з полону. Тим часом в замку Фрон де Бефа Айвенго лежав поранений, його доглядала Ребекка яка знала медецину.
Основні риси характеру Айвенго-це сміливість, яка позначена в епізоді про турнір, відданість королю Річарду Левове Серце зазначена в епізоді про похід Айвенго та короля до Седріка, благородство я побачив в епізоді де розповідається що Айвенго особа знатного походження.
Айвенго є гарним прикладом рицаря тому, що в романі розповідається що він має даму серця, благородний, виконує добрі вчинки та бере участь у рицарських турнірах. На мою думку Уілфред (це справжнє ім'я Айвенго) це гарний приклад сучасному рицарству.
Царь это тот кто главный он приказывает всем и даже опричника
Финал заключается в том, что Александр Чацкий уезжает из Москвы. Грибоедов дает понять читателю, что время Чацкого еще не пришло, что он лишний в этом доме, в этом обществе, он должен идти вперед, иначе его затянет с головой, и он сделается "отсталым" человеком. Грибоедов хотел показать глупость высшего света, его ничтожность, порочность. Чацкий был контрастром. Члены Фамусовского общества не приняли действительного умного человека, они не понимали и высмеевали его. Они поверили в сумасшедствие Чацкого, потому что Александр мыслил по-другому. Им было тяжело его понять. Да и сплетни среди глупых и назойливых людей усваивались за очень короткое время.
