Зевс (грец. Ζεύς, також Діас (грец. Δίας, родовий відмінок Διός) — (Бог) — удавньогрецькій міфології бог неба, грому і блискавок, що відає усім світом. Головний з богів-олімпійців, третій син титанаКроноса і Реї. Брат Аїда, Гестії, Деметри іПосейдона. Дружина Зевса — богиня Гера. Батько богів і людей. У римській міфології ототожнювався з Юпітером.
Атрибутами Зевса були : щит і двостороння сокира (лабрис), іноді орел; місцеперебуванням вважався Олімп(Зевс-Олімпієць). Зевс мислиться «вогнем», «гарячою субстанцією», мешкаючи в ефірі, володіючи небом, організовуючи осередок космічного та соціального життя.
Крім того, він розподілив добро і зло на землі, вклав у людей сором і совість. Зевс — грізна каральна сила, іноді його асоціюють з долею, іноді — сам виступає як істота, підвладна Мойрам — долі. Він може передбачати майбутнє. Він сповіщає приречення долі за допомогою сновидінь, а також грому і блискавок. Весь громадський порядок був побудований Зевсом, він заступник міського життя, захисник скривджених і заступник благаючих, подарував людям закони, встановив владу царів, також охороняє сім'ю і будинок, стежить за дотриманням традицій і звичаїв. Йому коряться інші боги.
«Муму — очень умная и преданная хозяину собачка. Она чистоплотна. Она знала свое дело — защиту двора и никогда не нарушала порядка в этом дворе. Даже тогда, когда хозяин решил с ней расстаться и ее утопить, она даже не догадалась, что ей грозит гибель, — так любила и верила в своего хозяина. Я осуждаю Герасима и считаю, что он мог уйти в свою деревню вместе с собачкой».
Писав байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. Точну кількість байок не встановлено, але вважається, що Езопу належить близько 400 байок.Але вказано понад 700 байок, хоча є велика імовірність, що в нього включено байки раніших і пізніших за Езопа авторів. В образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. Жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори у IV–III ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів Езопа, написані Федром, Бабрієм та Авіаном.
Чимало байок запозичили у Езопа та використали їх відомі нам автори: Жан Лафонтен та Леонід Глібов.
Ціна людського життя за часів середньовіччя ознаменувалася ризиком життя заради свого короля, церкви і улюбленої Дами. Люди гинули, і їхнє життя мало хто цінував. Але автор показує в рядках твору справжню силу любові. Як можна, полюбивши когось, відправити його вірну смерть? Холоднокровність неприпустима серед друзів і близьких. Потрібно завжди думати про наслідки і розуміти якої шкоди можна завдати навколишнім. Дівчина виявила себе з аморальною точки зору, і герой усвідомив, що це неосвічений і жорстокий вчинок з її боку, яка проявився у вигляді безглуздого жарту.
Мальчик Спальчик (этот герой и главный и очень очень маленький))