Какрпати розташовані на західній частині України . Найбільша точка Карпат є гора Говерла(2061метр).Карпати дуже вражають своїм краєвидом . Саме найкраще там зимою і літом . Зимою можна покататися на лижах , а влітку відпочити
Ніщо так легко не зводить, зближаючи і єднаючи нас, як дорога.
Міжміська електричка шуміла через поля. Не було нічого дивного й незвичайного, коли, зустрівшись в електричці, я відразу заприяз нився зі скульптором Іваном Будним. Мені ім понувало його відкрите, розумне обличчя. Різ кий злам брів, стулені губи і, як вмерзлі обіч невеликого рота, складки свідчили не лишепро вольовитість, а й про те, що цей чоловік уміє стримувати задушевність, не виставля ючи її напоказ, як сентиментальну нікчем ність.
Менш ніж через чверть години я довіда вся, що він їде на день народження своєї мате рі в рідне село Чорний Дунаєць.
Коли електричка зупинилась, Іван Будний ніяково, аж якось знічено запропонував:
— А то ходімо... Побачите мою роботу, од ну з моїх робіт.
Ми висіли з електрички. Перед нами, кіло метрів півтора від полустанка, відкривалося село, островуючи серед хлібів. За роздумами я й нестямився, як заасфальтованою доріж кою підійшли до пам’ятника.
— От! — тільки й мовив скульптор, і я здо гадався: одна з його робіт.
Пам’ятник жінці — Мотрі Будній, як свід чив напис — стояв на низькому постаменті.
— Кілька слів про себе. Дозволите? Ба чите, я народився в евакуаційному обозі — на шляху, на початку війни. Обоз зупинився в цьому селі. Налетіли літаки, посипалися бомби. Я так і не знаю, хто була моя мати. Мо тря Будна знайшла мене, немовля, серед міси ва людських тіл і крові. Знайшла, принесла і прийняла до своїх шести. Її чоловік не повер нувся з війни. Ми росли чередою. Я завжди хотів їсти. Найбільше — деруни. Гарячі, зі сковороди. Перші були мої. Сусідки дорікали й шпетили маму: «Та він тобі голову об’їсть. Хіба мало, що ти вдова солдатка? Хіба ти його народила?» А мама відповідали: «А таки так, я народила його з народної біди...» Мати тяж ко робили. Буряки, буряки — ланище, а на ньому і мати і ми, діти, з ними. Перепочивши, мати підіймали свої руки й казали: «Пальці, діти пальці — сини, дочки мої...»
Ми мовчки стояли перед пам’ятником. Обличчя Мотрі Будної було повне великої муки і великого болю, але не виражало приреченос ті. Різець скульптора вловив безперервний, безконечний рух мислі на її задуманому чо лі — робити діло, бо воно спільне. Хіба ми всі не коріння одного дерева? Цей різець вловив і сам висвіт материнської душі, який не згасає у зморшках під очима.
— Іване! Іване!
До нас, власне, до скульптора хтось гукав. Він відгукнувсь:
— А я вже тут! — Казав мені: — Мої брати і сестри — наша гал айстра. Ми кожного року збираємось на мамині іменини.
<span>До нас наближалися громадкою жін ки і чоловіки, ведучи дітей. Ішли, пропахлі сонцем,— народ серця, народ розуму, народ рук — до своєї матері.</span>
<span>Мороз [моро́з] мо - роз2 склади, 1-й відкритий, ненаголошений, 2-й закритий, наголошений.м - [м] - приголосний, дзвінкий, твердийо - [о ] - голосний , ненаголошенийр - [р] - приголосний, дзвінкий, твердийо - [о] - голосний, наголошений<u>з - [з] - приголо</u>сний, дзвінкий, твердий5 букв, 5 звуків</span>
Заєць — [за/йец'].
Перший склад відкритий [за-], другий — закритий [Йец].
Звуків п'ять, букв п'ять, але повної відповідності між ними немає:
йотована буква є позначає після голосного два звуки, а м'який знак не
позначає окремого звука, а тільки м'якість попереднього звука [ц'].
Голосні звуки: [а], [еи] (ненаголошений).
Приголосні: [з], [й], [ц'].
Приголосні: [й] — сонорний, [з], [ц] — шумні, з них [з] — дзвінкий
лйого глуха пара [с]), [ц'] — глухий (його дзвінка пара [дз']).
Приголосний [з] — твердий, [ц'] — м'який, [й] — завжди м'який.
У цьому слові є чергування голосного [е] з нулем звука: [зайец' зайц'а], так зване — випадне е
<span>Джерельна [джеирел'на]. У словi 8 звукiв, якi позначаються на письмi
10 буквами. Двi букви д i ж позначають один звук [дж], буква ь не
позначає звука, а позначає м'якiсть попереднього
приголосного, тому в словi букв бiльше, нiж звукiв. ïдок]
— приголосний, дзвiнкий, шиплячий, твердий; [еи] —
голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, сонорний, твердий;
[е] — голосний, наголошений; [л'] — приголосний,
сонорний, мякий; [н] — приголосний, сонорний, твердий; [а]
— голосний, ненаголошений. У словi три склади: [джеи-рел'-на].
Перший склад [джеи] — вiдкритий, ненаголошений; другий склад
[рел'] — закритий, наголошений; третiй склад [на] —
вiдкритий, ненаголошений.</span>
Криничка - криниця, криниці, криницею
Джерельце - джерело, джерельна, джерельний, джерельним
Течуть - течія, текти, потекла
Кучеряві - [ - о - о = о' = о ]
<span>Зів'ялі - [ = о -' = о = о ] </span>